Так вважає власник сімейної пасіки, бджоляр Мар'ян Дитюк, який тримає 240 бджолиних сімей, пише DailyLviv.
Він зазначив, що у сусідній Польщі мед — утричі дорожчий і такою має бути його ціна в Україні.
«Добрий, чистий мед — це чималі витрати, адже бджоли потребують належного догляду. У нашому господарстві ми виготовляємо тільки натуральний, екологічно-чистий мед. Але я бачу на ринку понад 50% фальсифікату. І низька ціна повинна насторожити покупця, — пояснив він.
Ціну меду можна здешевити, якщо держава дотуватиме цю галузь, каже фермер. Але нині держава відшкодовує дрібному фермеру-бджоляру 200 грн за одну бджолину сім'ю. Цього недостатньо для розвитку галузі.
«Якщо держава компенсуватиме фермеру витрати на обладнання для бджолярства, принаймні 70% від його вартості, це виведе пасічну галузь на якісно новий рівень. Із такими ресурсами ми би навіть могли конкурувати на міжнародному ринку. У часи епідемії це дуже важливо, адже на пасіках, крім меду, роблять пергу, маточне молочко, прополіс. Ці продукти зміцнюють імунітет і допомагають долати недугу, на них є попит.
Наша пасіка продавала мед в Австрію, де споживач вельми прискіпливий. Вони зробили ретельну експертизу, наш продукт їм сподобався. Але біда, що більшість бджолярів прямого виходу на ринок не мають. Нині український мед у Європу продають посередники, його кількість невелика. Але при правильному господарюванні й вкладенні коштів цей сектор міг би давати дуже добрий прибуток до бюджету», — сказав Мар'ян Дитюк.
Пасічник також наголосив, що оскільки бджоли є важливою частиною екосистеми, то пасіки важливі для розвитку садівництва і польових культур. На його думку, Львівщині потрібна комплексна аграрна програма щодо підтримки цих галузей.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Оновлені правила маркування меду почали діяти з 14 червня 2026 року в Європейському Союзі.

У Мирогощанському аграрному фаховому коледжі на Рівненщині запрацювало соціальне підприємство MadBee, де студенти не лише навчаються бджільництву, а й здобувають практичний досвід ведення власного бізнесу.

Попри сприятливу зиму для бджіл, холодна весна може залишити Запорізьку область без раннього меду.

Україна традиційно входить до числа провідних світових виробників меду. Водночас значна частина продукції досі сприймається як сировина без вираженої доданої вартості.

Минулий сезон для пасічників Запоріжжя виявився непростим — через погодні умови медозбори були значно слабшими, ніж зазвичай. Відповідно, ціна на мед через його дефіцит була доволі високою.

Перша леді США Меланія Трамп оголосила про розширення бджільницької програми Білого дому — на Південній галявині встановили новий повністю функціональний вулик, створений місцевим майстром у формі Білого дому.