Україна за перший квартал 2026 року імпортувала майже 1,2 млн т добрив, це на 13% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Про це повідомляють аналітики «Інфоіндустрія».
«Відчутне зростання імпорту азотних добрив компенсувало суттєвий провал обсягів імпорту NPK. Ситуацію значною мірою врятували імпорт з Нігерії карбаміду та сульфату з Китаю. Якщо ще в грудні трейдери очікували посилення конкуренції та нарікали на надлишок пропозиції, то вже в березні кардинальна зміна — ціни зросли майже вдвічі, а товару виявилось замало», — пояснили ситуацію фахівці.
Так, імпорт азотних добрив (N) становив 693 тис. т, калійних добрив (K) завезли в Україну 27 тис. т, фосфорних (P) — 12 тис. т. Імпорт комплексних добрив виглядає так: NPK — 204 тис. т, NP — 168 тис. т, PK — 13 тис. т.
«На 1 квітня 2026 року маємо нестачу NPK, як мінімум 100 тис. т, і явну нестачу фосфоровмісних добрив — 70-80 тис. т. Треба брати до уваги заборони на експорт фосфорних добрив з Китаю та ланцюг проблем, які вже відчуваються через іранську війну. До кінця поточного року слово «дефіцит» стане майже синонімом для слова «добрива», — резюмують експерти.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Компанія «Ерідон» відзначає 33-річчя та представляє нові банківські партнерські програми для українських агровиробників. Програми передбачають фінансування придбання добрив, насіння та засобів захисту рослин зі ставкою 0,01% у пільговий період.

Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) спільно з ЕРІДОН, провідним дистриб'ютором та лідером ринку комплексного забезпечення агровиробників, запропонували українському бізнесу партнерську програму для вчасної підготовки до посівної кампанії.

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Державий аграрний реєстр (ДАР) призупиняє приймання заявок на отримання бюджетних субсидій для придбання комплексних мінеральних добрив для сільськогосподарських товаровиробників.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали ключовими постачальниками мінеральних добрив на український ринок і фактично замістили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення рф.