Україна за перший квартал 2026 року імпортувала майже 1,2 млн т добрив, це на 13% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Про це повідомляють аналітики «Інфоіндустрія».
«Відчутне зростання імпорту азотних добрив компенсувало суттєвий провал обсягів імпорту NPK. Ситуацію значною мірою врятували імпорт з Нігерії карбаміду та сульфату з Китаю. Якщо ще в грудні трейдери очікували посилення конкуренції та нарікали на надлишок пропозиції, то вже в березні кардинальна зміна — ціни зросли майже вдвічі, а товару виявилось замало», — пояснили ситуацію фахівці.
Так, імпорт азотних добрив (N) становив 693 тис. т, калійних добрив (K) завезли в Україну 27 тис. т, фосфорних (P) — 12 тис. т. Імпорт комплексних добрив виглядає так: NPK — 204 тис. т, NP — 168 тис. т, PK — 13 тис. т.
«На 1 квітня 2026 року маємо нестачу NPK, як мінімум 100 тис. т, і явну нестачу фосфоровмісних добрив — 70-80 тис. т. Треба брати до уваги заборони на експорт фосфорних добрив з Китаю та ланцюг проблем, які вже відчуваються через іранську війну. До кінця поточного року слово «дефіцит» стане майже синонімом для слова «добрива», — резюмують експерти.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали ключовими постачальниками мінеральних добрив на український ринок і фактично замістили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення рф.