Уряд зберігає прогноз зростання українського експорту 2025 року на 7%, незважаючи на менший, ніж очікувалося, врожай пізніх культур поточного року.
Про це повідомив заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка в коментарі «Інтерфакс-Україна».
«Це абсолютно об'єктивний, навіть, я б сказав, такий тривіальний прогноз. Очевидно, що може бути і більш оптимістичний прогноз», — зазначив він.
Національний банк України наприкінці жовтня в таблицях до Інфляційного звіту покращив оцінку зростання експорту товарів і послуг 2025 року лише до 0,9% із 0,5%, або до $57,7 млрд. Однак у тексті самого звіту спрогнозував зниження експорту товарів і послуг 2025 року через менший урожай і слабкий попит на IT-послуги з відновленням зростання 2026 року завдяки поступовому поверненню економіки в нормальні умови функціонування.
Водночас Качка наголосив, що потрібно брати до уваги не тільки обсяг усього врожаю, а й також мікс культур у ньому, особливо в частині експорту.
«Наприклад, якщо звернути увагу, що в нас цього року менша частка кукурудзи, відповідно, в нас більша частка сої, більша частка ріпаку, більша частка соняшнику — це товари, за якими ми маємо кращі ціни в цілому», — пояснив він.
Торговий представник додав, що змінилася цінова кон'юнктура.
«Тому зростання по зернових, по олійних на наступний рік цілком можливе й органічне. І зараз, коли ми аналізуємо ринок, ми розуміємо, що насправді заробляти більше за менших обсягів теж можливо», — підсумував Качка щодо агроекспорту.
Щодо експорту продукції металургії, він зазначив, що багато чого залежатиме від рішень у Північній Америці щодо мита, оскільки це важливий для України ринок. За словами Тараса Качки, експорт металургійної продукції зростає і цього року може перевищити 20%.
Згідно з даними платіжного балансу НБУ, експорт товарів і послуг з України за 9 місяців цього року зріс на 8,4% — до $41,33 млрд грн, зокрема товарів — на 10,3%, до $28,64 млрд, послуг — на 4,4%, до $12,69 млрд.
Імпорт товарів і послуг за цей час збільшився на 0,9% — до $66,66 млрд грн, зокрема товарів — на 6,2%, до $49,65 млрд, а послуг скоротився на 1,9% — до $17,01 млрд.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Загальне виробництво сільгоспкультур у Бразилії у 2025/26 МР, за прогнозом Національної компанії постачання (Conab), становитиме 361,7 млн т, що на 2,6% більше, ніж попереднього сезону.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 18 вересня складає 4,55 млн т, що на 1,1 млн т, або 20% менше за показник минулого сезону.

Міністерство аграрної політики та продовольства наприкінці липня отримало від експортерів звернення щодо необхідності регулювання мінімальних цін. У серпні уряд знизив їх майже на 30%. Це мало б сприяти дешевшому експорту, однак попри завантажену логістику експортні ціни в серпні залишалися високими і вплинули на рівень вересневих цін.

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.

Франція, яка є найбільшим виробником кукурудзи в Європейському Союзі, цього року збере найменший урожай за 50 років через сильну посуху.

Продукція з доданою вартістю має експортуватись першочергово в умовах обмеженої пропускної спроможності інфраструктури.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.