З 18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який передбачає зміни в законодавстві щодо бронювання військовозобов'язаних. Проте досі незрозумілі нові правила та критерії бронювання працівників, що для аграрної сфери є вкрай важливо.
Що маємо на сьогодні? Кабінет Міністрів продовжив на місяць строки дії чинних відстрочень від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним згідно з постановою уряду №76. Однак автоматичне продовження стосується тих відстрочень, що не закінчилися на день ухвалення постанови.
Тобто, пояснюють у Мінекономіки, якщо строк дії відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації закінчується 17.05.2024 р., згідно з постановою строк її дії автоматично продовжується на один місяць — до 17.06.2024 р.
Що ж далі? Відповіді на це запитання поки немає, натомість у агропродовольчому секторі панує атмосфера невизначеності, адже скоро стартують жнива, а там і осінньо-польові роботи.
Все це негативно впливає на роботу як підприємств аграрної сфери, так й інших галузей. Невдовзі розпочнуться жнива. Якщо працівників механізованих бригад мобілізують, то частина врожаю буде втрачена. Тому держава має негайно відновити бронювання працівників, інакше кризова ситуація в економіці загостриться.
Водночас Українська зернова асоціація просить уряд схвалити так зване «економічне бронювання». Тут аргументують, що робота підприємств аграрного сектору можлива винятково за умов мінімальної впевненості, що будуть кваліфіковані працівники та керівники, які щоденно працюють і організовують роботу підприємств.
Робота агропромислових підприємств неможлива без кваліфікованого персоналу з вузькою спеціальністю, знанням технологій, машин та механізмів, задіяних у виробництві, а також наявністю всіх допусків для дотримання техніки безпеки праці, на підготовку якого потрібен час та досвід.
Відтак аграрії не розуміють, чи матимуть змогу зберегти необхідні кадри, адже невідомо, коли будуть оприлюднені нові правила бронювання.
У Групі компаній Агро-Регіон констатують, що на даний момент списки на бронювання співробітників зовсім не погоджуються, відповідей на підприємстві очікують понад 30 днів.
Є випадки, коли відмовляють у бронюванні, але не залишають коментарі щодо того, які є невідповідності. Також співробітники хочуть оновити свої дані в ТЦК, звертаються туди, і незрозуміло, чи встигнемо ми їх забронювати повторно, оскільки списки не повертаються.
В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що за чинними правилами бронювання процедура займає близько 1,5-2 місяців.
Експерт УКАБ Олександр Бойко додає, що очікується, що незмінною лишиться концепція бронювання — під цю процедуру підпадатимуть 50% військовозобовʼязаних працівників підприємств, визнаних критично важливими для економіки країни, проте в новому порядку буде більш загострене питання щодо критичності підприємств. За його словами, в новому порядку не виключено, що підприємства, окрім відсутності заборгованості за ЄСВ, повинні будуть не мати заборгованості і за усіма іншими податками. Також у новому порядку очікується, що права на бронювання працівників поширяться на профільні міністерства, відповідно до КВЕДів підприємств.
Спростило та скоротило б процедуру до 1-3 днів «єБронювання» працівників через «Дію», проте це лише проєкт постанови, яка перебуває на стадії розробки.
У компанії ТАС Агро додають, що раніше розгляд списків на бронювання займав 1-1,5 місяці по всіх задіяних органах. На сьогодні незрозуміло, чого очікувати. Основна проблема, за словами директора департаменту управління персоналом Артур Марцис, це — відсутність, або дуже повільний та затяжний зворотній зв’язок від державних органів.
Також низька цифровізація процесу, постійні зміни правил бронювання внутрішніми наказами задіяних органів державної влади, про які ми дізнаємося в момент відмови. У цілому низька прозорість процесу.
Тим часом четвертий цикл бронювання призвів до відтоку військовозобов’язаних із прозорих компаній з офіційним працевлаштуванням, зазначають в УЗА. Аграрії теж підтверджують, що змін на краще щодо бронювання не відчувають.
Бачимо лише негативний вплив. У нас на підприємстві 50 працівників звільнилось. Вони були оформлені офіційно. Не знаю, де вони працюють, але якщо й влаштувалися на роботу, то точно вже неофіційно.
У Агро-Регіон кажуть, що у них був випадок, коли домовились із кандидатом, він звернувся до ТЦК для оновлення своїх даних, й на роботу на підприємство так і не повернувся.
У компанії ТАС Агро випадки відтоку військовозобов'язаних працівників поодинокі, але вони є. Директор департаменту управління персоналом ТАС Агро Артур Марцис каже, що у разі ще більшого затягування і бюрократизації процесу бронювання, поодинокі випадки можуть перерости в масові, враховуючи величезний інформаційний резонанс цієї теми.
Економіст додає, що частка тіньової економіки через мобілізацію дійсно зростає, держава втрачає значну частину ЄСВ та податку на доходи громадян.
У масштабах країни це десятки мільярдів гривень. Проте визначити, яка саме частка припадає на сільське господарство, складно.
Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтверджує, що військовозобовʼязані чоловіки ухиляються від офіційного працевлаштування.
На місцях цю проблему намагаються вирішувати, закликаючи керівників підприємств бути відповідальними, не працювати «в чорну», не брати таких кандидатів на роботу. Голова Черкаської ОВА Ігор Табурець наголошує, що лише плідна взаємодія влади і бізнесу є ключовою умовою для посилення обороноздатності країни, проте на практиці це далеко не так.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua