Вступ України до ЄС матиме значні наслідки для продовольства та сільського господарства блоку.
Такий прогноз зробили аналітики Rabobank.
За їхніми словами, попри завдані війною збитки Україна створить велику виробничу базу, зокрема зернових, олійних культур та птиці, водночас залишаючись менш конкурентоспроможною у сфері продукції з вищою доданою вартістю.
«Коли Україна вступить до ЄС, вона стане найбільшою державою-членом з погляду сільськогосподарських угідь. Вступ України до ЄС додасть 41 млн га земель, це на 25% більше, ніж є зараз.
«Проте додана вартість у сільському господарстві зросте всього на 4%, оскільки Україна... виробляє в основному товарні культури низької вартості, а не продукти харчування високої цінності та напої», — зазначили фахівці.
Водночас після вступу України європейські агропідприємства можуть зіткнутися з посиленням цінового тиску на зерно і цукор, а також посиленням ліміту фінансування. При цьому тваринницький сектор може виграти від зниження витрат на корми, у той час як трейдери та переробники зернових і олійних культур могли б виграти від збільшення обсягів та зниження цін. Вплив на птахівничий сектор ЄС буде залежати від того, наскільки зниження цін на продукцію компенсується зменшенням витрат на корми.
«Інвестиції у реконструкцію і розвиток української харчової промисловості та сільського господарства можуть створити можливості для європейських постачальників технологій, сільськогосподарських ресурсів і знань.
Зі стратегічного погляду вступ також може посилити продовольчу автономію ЄС, хоча зменшення залежності від імпортованих соєвих продуктів буде непростим», — прогнозують у Rabobank.
І додають, що населення ЄС після вступу України збільшиться з до 490 млн осіб (+8%). ВВП блоку при цьому зросте лише на 1%, а ВВП ЄС на душу населення фактично впаде на 7%.
Вступ України до ЄС, на думку фахівців, погано вписується у нинішню модель існування Спільної аграрної політики, тому будуть запропоновані якісь перехідні умови для України.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Європейські регуляторні вимоги можуть створити надмірне навантаження на український мікро- та малий бізнес, якщо під час їх імплементації не враховувати масштаб підприємств і вартість дотримання нових правил.

Країни Європейського Союзу за перші 12 тижнів 2026/27 МР (1 липня – 20 вересня) імпортували 4,47 млн т кукурудзи, що на 26,9% більше показника аналогічного періоду попереднього сезону (3,52 млн т).

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

В Україні планують удосконалити систему спеціального водокористування. Під час видачі дозволів враховуватимуть стан конкретного водного масиву, дані державного моніторингу та встановлені екологічні цілі.

Верховна Рада України 16 вересня ухвалила за основу з доопрацюванням положень проєкт закону України про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстр. №15352).

Сукупний оборот 20 найбільших молочних компаній світу в 2025 році зріс на 5,4% і досяг позначки у $267 млрд.

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Світове виробництво яловичини у 2026 році скоротиться на 2% у річному вимірі, що призведе до подальшого скорочення пропозиції та підтримуватиме ринкові ціни.