Таку думку у ході дискусії «Старт ринку землі: чи варто на першому етапі виставляти на продаж тільки державні землі?» висловив керівник проектної групи спільної програми ЄС та Світового банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» Клаус Дайнінгер.
Він привів світовий досвід: краще впроваджувати ринок одразу для всіх земель, та врегульовувати складні питання складнощі на місцевому рівні.
«Якщо ж затягувати із зняттям обмежень, це даватиме додатковий час тим, в кого є корупційний інтерес, адаптуватись до змін, точніше, адаптувати ці зміни під свої інтереси», — впевнений він.
У свою чергу радник заступника голови Офісу Президента України, голова правління Офісу ефективного регулювання Денис Малюська запевнив, що команда нового Президента переконана в необхідності ринку землі та зараз напрацьовує моделі.
«Ми розглядаємо можливість старту ринку землі за різними моделями, у тому числі і з продажу державних угідь, але головним для нас є прорахувати зиск для економіки від усіх можливих моделей ринку», — констатував він.
Назвати точну дату, коли ринок може стартувати, експерт відмовився, але висловив упевненість в тому, що парламент наступного скликання буде більш прихильним до ринку землі.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Брак кадрів залишається головним викликом для діяльності підприємств в умовах воєнного стану, ставлячи нові рекорди.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування у провадженні щодо заволодіння врожаєм соняшнику та кукурудзи державних установ, що входять до структури Національної академії аграрних наук України (НААН).

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Найбільш ураженими корупцією залишаються сектори, пов’язані з верховенством права та управлінням державними ресурсами. Проте до числа сильно вражених корупцією потрапили земельна та аграрна сфери.

Світовоий банк (СБ) прогнозує, що цьогоріч світові ціни на сировинні товари зростуть до найвищого рівня з 2022 року, оскільки війна в Ірані порушила постачання ключових ресурсів — нафти та металів.

Зростання економіки України у 2026 році сповільниться до 1,2% з 1,8% минулого року.

Війна на Близькому Сході спричинила різке зростання цін на нафту, газ та добрива, яке разом із транспорними проблемами неминуче призведе до подорожчання продуктів харчування та зростання продовольчої небезпеки.