Удари по розподільчих центрах (РЦ) великих торгових мереж, а також по окремих виробниках продуктів харчування спричинили локальний дефіцит деяких товарів і змусили сектор шукати нову модель постачання.
Про це пише «РБК-Україна».
За оцінками експертів, від 24 лютого 2022 року в Україні було пошкоджено 1,05 млн м² складських площ, із яких близько 750 тис. м² припадає на Київську область.
Цього літа атак рф зазнали такі виробники як Danone, Lactalis (ТМ Lactel, ТМ President) та «Яготинський молокозавод дитячого харчування» — у них були зруйновані або пошкоджені розподільчі потужності, нагадав виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур.
Одночасно удари по логістичних центрах мереж Fozzy Group та Novus призвели до того, що асортимент молочної продукції на полицях помітно збіднів, представляючи бренди обмеженого кола виробників.
Ідея тимчасово перевести частину постачань на прямі доставки до магазинів, оминаючи пошкоджені РЦ, виглядає логічною, але ані виробникам, ані ритейлерам не вистачає інфраструктури, транспорту та персоналу для регулярного обслуговування сотень торговельних точок.
За оцінкою Арсена Дідура, близько 75% виробників наразі не мають ресурсів для повноцінного переходу на таку модель. Більшість підприємств історично працювали через РЦ і не формували автопарк і штат для доставки невеликих партій до тисяч торговельних точок.
«Забезпечити 100-відсоткове розвезення по всіх приблизно 1300 магазинах АТБ чи 800-900 магазинах Fozzy Group переробні підприємства фізично не можуть», — підкреслив виконавчий директор СМПУ.
У таких умовах прямі постачання можуть лише частково пом’якшити перебої — на окремих маршрутах, у певних регіонах або для конкретних категорій товарів, але не здатні замінити розподільчі центри, відновлення або створення альтернатив яким є ключовою умовою стабілізації товаропотоків.
Перебудова логістики потребує додаткових витрат на транспортування, залучення дистриб’юторів і використання тимчасових складських потужностей. Учасники ринку поки не мають спільного бачення, як ці витрати мають розподілятися між мережами та постачальниками.
За словами Арсена Дідура, окремі мережі вимагають від виробників 100% компенсації логістичних ризиків. Якщо така практика пошириться, постачальники можуть переорієнтуватися на інші канали збуту — зокрема, на іншу дистрибуцію, внутрішній ринок або експорт, зазначає експерт.
Водночас Fozzy Group заявила, що перебудовує логістику і до Дня Незалежності, 24 серпня, планує відновити звичне наповнення полиць, пише «Суспільне».

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Молдовські фермери обурились, що уряд не радився з ними щодо знижки на залізничні вантажні перевезення для українських вантажів, і бачать у цьому приховані ризики для себе.

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Споживчі ціни в Україні у липні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 7,7% (у червні показник складав 7,2%).

Україна у січні – червні 2026 року імпортувала агропродукції на $4,7 млрд, це на 8% більше, ніж за 6 місяців минулого року.

За I квартал 2026 року в Україні відкрилося 125 продуктових магазинів, а закрилося втричі менше: лише 41. Найбільша кількість продуктових магазинів зосереджена в Києві та області (1922), а також у Львові та Дніпрі.

Попит на продукцію з доданою вартістю зростає швидше, ніж ринок загалом. Зокрема, в одній із торговельних мереж у 2024–2025 роках продажі вагової картоплі зросли на 12%, тоді як фасованої — на 60%.

У 2026-2027 роках точно не прогадає той виробник, який зважатиме на болі клієнта. Серед молочних продуктів трендом майбутнього сезону будуть ті, які не залежать від холодильника. Залишається тренд на смачну, здорову, зручну їжу, напівфабрикати, зростає попит і на домашнє харчування.

Вихід на японський ринок означає, що продукт відповідає найвищим критеріям якості, а виробництво — системності. Це потужний імпортер ягід. Заморожені малина та лохина — товари, що могли б успішно постачатися до Японії. І логістика не є завадою, адже українська ягода вже реекспортується через європейських постачальників.