Європейський Союз офіційно відкрив перемовини з Україною у червні 2024 року, що дозволило ЄС розпочати перші так звані скринінгові зустрічі у липні 2024 року. Скринінгові зустрічі за трьома розділами, які стосуються сільського господарства та розвитку сільських територій, відбудуться у вересні 2025 року.
Про це повідомив керівник сектору сільського господарства, рибальства, лісового господарства та безпеки харчових продуктів Представництва ЄС в Україні Крістіан Бен Хелл під час бізнес-конференції LFM — «Ефективне управління агрокомпаніями».
«Європа чудово усвідомлює складну ситуацію, в якій перебуває Україна, водночас стоячи перед викликом — підготуватися до вступу до ЄС. Що важливо для України в процесі скринінгу — це підготувати оцінку ситуації в секторі сільського господарства та розвитку сільських територій. І це не тільки оцінка законодавства та інституцій, але й виробництва в цілому», — зазначив Крістіан Бен Хелл.
Виробникам сільськогосподарської продукції варто працювати над створенням нових ланцюжків доданої вартості, розвивати ринки збуту, а також напрацювати дорожню карту для повного вступу до ЄС.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українська молочна галузь зберігає виробничий потенціал і готова повноцінно інтегруватися до європейського ринку, попри надзвичайно складні умови війни.

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

Україна готова до поступової інтеграції свого аграрного сектору до Європейського Союзу, але шукати рішення важливо вже зараз, щоб дати достатньо часу для адаптації всім сторонам і водночас забезпечити передбачуваний шлях України до повноцінної участі у спільному ринку.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.