Відновлення поромного сполучення між Україною та Грузією у перспективі мало б розширити логістичний арсенал українських експортерів. Адже воно могло б скоротити «плече» до країн Середньої Азії та Кавказу, з якими в українських товаровиробників до початку повномасштабного вторгнення вибудувались доволі тісні стосунки.
Про це у своєму блозі для АgroТimes розповіла провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Коссе.
За її словами, поромне сполучення є логічним доповненням Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТМТМ).
«Також цей проєкт міг би зацікавити Китай, адже він прекрасно лягає у концепцію КНР «Один пояс — один шлях» і є ще одним маршрутом для переміщення товарів з Піднебесної до країн Європи й у зворотному напрямку. Крім того, через Китай ми можемо торгувати з іншими країнами цього регіону, зокрема, Індією. Щоправда, на мою думку, КНР долучиться до цього логістичного ланцюжка, коли відбудуться перші рейси на регулярній основі», — зауважила Ірина Коссе.
Фахівчиня констатувала, що наразі, щоб дістатися до цих країн, автівки їдуть уздовж узбережжя Чорного моря, через Туреччину.
«Це досить тривалий шлях. До того ж, з огляду на всі платежі у кожній країні, яку вантажівка проїжджає, це значно здорожчує перевезення. Поромне сполучення скоротило тривалість поїздок і, сподіваюсь, витрати на логістику. Не дарма бізнес навіть після тестових рейсів висловив велику зацікавленість щодо порому», — додала Ірина Коссе.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Повноцінної альтернативи морським шляхам через порти Великої Одеси для забезпечення експортного потенціалу України наразі немає. Водночас держава працює над створенням умов для розвитку приватного флоту та безпечної роботи бізнесу.

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Компанія DP World розпочала діалог з Європейською комісією щодо роботи порту Констанца, для чого збирає фактичні дані ринку від українських експедиторів.

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Грузія відкрила ринок для українського м'яса та субпродуктів великої рогатої худоби.

Постачання волоських горіхів з України до Грузії за 11 місяців 2025 року фактично зупинилися.