Відновлення поромного сполучення між Україною та Грузією у перспективі мало б розширити логістичний арсенал українських експортерів. Адже воно могло б скоротити «плече» до країн Середньої Азії та Кавказу, з якими в українських товаровиробників до початку повномасштабного вторгнення вибудувались доволі тісні стосунки.
Про це у своєму блозі для АgroТimes розповіла провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Коссе.
За її словами, поромне сполучення є логічним доповненням Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТМТМ).
«Також цей проєкт міг би зацікавити Китай, адже він прекрасно лягає у концепцію КНР «Один пояс — один шлях» і є ще одним маршрутом для переміщення товарів з Піднебесної до країн Європи й у зворотному напрямку. Крім того, через Китай ми можемо торгувати з іншими країнами цього регіону, зокрема, Індією. Щоправда, на мою думку, КНР долучиться до цього логістичного ланцюжка, коли відбудуться перші рейси на регулярній основі», — зауважила Ірина Коссе.
Фахівчиня констатувала, що наразі, щоб дістатися до цих країн, автівки їдуть уздовж узбережжя Чорного моря, через Туреччину.
«Це досить тривалий шлях. До того ж, з огляду на всі платежі у кожній країні, яку вантажівка проїжджає, це значно здорожчує перевезення. Поромне сполучення скоротило тривалість поїздок і, сподіваюсь, витрати на логістику. Не дарма бізнес навіть після тестових рейсів висловив велику зацікавленість щодо порому», — додала Ірина Коссе.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Ускладнення під час перетину державного кордону та високі логістичні витрати змусили українських експортерів яблук призупинити відвантаження й переглянути плани продажів.

Торгове судно під прапором Коморських островів сьогодні, 23 жовтня, було атаковано у Чорному морі за 13 морських миль від румунського порту Констанца.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

30 жовтня в Києві відбудеться ХХV Міжнародна конференція Fat & Oil Industry 2026. Для участі у конференції вже зареєструвалися близько 100 делегатів з понад 10 країн світу, серед яких — провідні учасники олійно-жирової галузі України.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

Грузія відкрила ринок для українського м'яса та субпродуктів великої рогатої худоби.

Постачання волоських горіхів з України до Грузії за 11 місяців 2025 року фактично зупинилися.