Про це повідомив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса на своїй сторінці у Facebook.
«Сьогодні представив нового генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Романа Сластьона. Знаю його понад 12 років, коли він ще, будучи студентом Національного університету біоресурсів та природокористування, прийшов в УКАБ як практикант з бажанням отримати певні практичні навички та вміння. Його аналітичні здібності та розуміння ситуації в аграрному секторі вразили одразу, тому він тоді ж отримав пропозицію працювати в УКАБ», — написав він.
Алекс Ліссітса зазначив, що подальша кар'єра нового гендиректора УКАБ була пов'язана і з міжнародними компаніями, зокрема BASF, а також з українськими, зокрема з практичним землеробством, адже останнім часом він був керівником сільськогосподарського підприємства «Слобожанщина Агро», що на Сумщині.
«Хочу побажати йому не лише підтримувати ті тісні зв'язки між бізнесом і державою, які вже склалися за 12 років функціонування УКАБ, але і посилити відстоювання інтересів членів УКАБ, особливо дивлячись на ті виклики, які стоять найближчим часом і щодо запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, і щодо глобальних змін у приватизації державного майна, тощо.
Бажаю Роману Миколайовичу надійно відстоювати інтереси аграріїв, як до цього робили його попередники», — додав президент УКАБ

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає прем'єр-міністра Сергія Корецького не допустити ухвалення проєкту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає суттєвий перегляд чинного механізму бронювання військовозобов’язаних працівників.

Українські сільгоспвиробники станом на 13 жовтня 2026 року озимими культурами засіяли 4,48 млн га, або 71,0% прогнозованих площ.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила президію та обрала нового президента.