Бізнес закликає уряди України та Республіки Польща сприяти розбудові існуючих та спорудженню нових спільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні, а також забезпечити якнайшвидше підписання Угоди про спільний кордон між Україною та Республікою Польща.
Про це йдется у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації.
«Повномасштабна війна в Україні суттєво вплинула на ланцюги постачання товарів. Закриття повітряного простору України, блокування частини морських та річкових портів України, значні пошкодження залізничної мережі та інфраструктури країни призвели до того, що автомобільні вантажні перевезення через західні автомобільні пункти пропуску стали практично єдиним шляхом для міжнародних перевезень товарів», — заявляють у асоціації.
Додається, що попри спільні зусилля української та польської сторін з налагодження ефективного пропуску транспортних засобів комерційного призначення через західні пункти пропуску, а саме: систематичний розвиток дорожньої інфраструктури з українського та польського боку кордону, сприяння модернізації пункту пропуску «Шегині-Медика», впровадження електронної черги на всіх існуючих пунктах пропуску, транспортні засоби вимушені простоювати на кордоні по декілька діб, тоді як існуючий механізм електронної черги для всіх учасників потребує вдосконалення.
За даними електронної черги, станом на початок липня поточного року час очікування в загальній черзі в пункті пропуску «Ягодин-Дорогуськ» складає приблизно 7 днів, а час очікування в черзі на ветеринарний контроль — більше 13 днів. Очевидно, що час очікування призводить до сповільнення товарообігу і фінансових втрат перевізників через простій транспорту та порушення договорів. За приблизними підрахунками перевізників, одна доба простою вантажного автомобіля вартує 300-400 євро.
Бізнес-спільнота закликає уряди України та Республіки Польща:

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 4 вересня складає 3,9 млн т, що на 14% менше за показник минулого сезону.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Компанія DP World розпочала діалог з Європейською комісією щодо роботи порту Констанца, для чого збирає фактичні дані ринку від українських експедиторів.

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.