Українська зернова асоціація офіційно звернулась до виконавчого віцепрезидента, комісара з питань торгівлі Європейської комісії Валдіса Домбровскіса щодо оптимізації «шляхів солідарності».
Про це говориться у повідомленні УЗА.
Зазначається, що асоцація запропонувала Єврокомісії збільшити експорт «шляхами солідарності» на 1-1,5 млн т на місяць, компенсувавши частину витрат європейських перевізників та портів, що здійснюють транзит українського зерна. Це призведе до суттєвого зменшення вартості перевезення зерна та дасть можливість українським аграріям беззбитково вивезти надлишки зерна до країн, що потребують українського зерна, та стабілізувати глобальну продовольчу безпеку.
В УЗА зауважили, що цього року українські виробники можуть зібрати близько 69 млн т зернових та олійних культур, а прогнозований обсяг експорту у 2023/24 МР може скласти близько 45 млн т. До того ж Україна експортує олію та шроти — близько 9-10 млн т на рік.
«У зв’язку зі зривом Чорноморської зернової ініціативи російською федерацією Україна зіткнулися з нагальною потребою додатково збільшити пропускну спроможність «шляхів солідарності» приблизно на 1-1,5 млн т зерна на місяць. Це можна зробити за рахунок експорту зерна через порти країн Балтії (Клайпеда та інші), Німеччини (Росток, Гамбург), Нідерландів (Роттердам), Хорватії (Рієка), Італії (Трієст) та Словенії (Копер). Розвиток цих маршрутів активно підтримується Європейською комісією», — пояснили в УЗА.
Експерти уточнили, що ці маршрути мало задіяні через складність і вартість логістики порівняно з іншими маршрутами. Різниця в ціні становить приблизно 30-40 €/т.
Відтак УЗА просить ЄС запровадити «зелені коридори» для української сільськогосподарської продукції до морських портів країн Балтії, Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Італії та Словенії, які включатимуть:

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Підвищення тарифів на залізничні перевезення сьогодні є одним із найболючіших питань для аграрного бізнесу. В умовах, коли морська логістика працює з постійними ризиками, саме залізниця стала одним із ключових маршрутів експорту. Тому будь-яке подорожчання перевезень автоматично збільшує собівартість українського зерна.

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Тривають перемовини між АТ «Укрзалізниця» та ДП «Залізниця Молдови» (Calea Ferată din Moldova, CFM) щодо надання знижки на перевезення українських вантажів територією сусідньої країни. Наразі йдеться про зменшення тарифів на транзит на 50%.

Блокування портів Великої Одеси через обстріли зміщує вантажопотік на автомобільні маршрути, що перевантажує сухопутні пункти пропуску та подовжує черги на кордоні. Час очікування проїзду на перетин кордону сягає більше 6 діб.

Уряд Молдови не планує запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна, попри вимоги частини місцевих аграріїв. Наразі немає підстав для таких кроків, оскільки цього сезону українське зерно фактично не надходило на молдовський ринок.

Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2026 році на рівні 84,6 млн т (у червні очікувалось 83,6 млн т).

Департамент Єврокомісії з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування (DG Health and Food Safety) дозволив використання трьох генетично модифікованих культур у складі кормів для тварин і продуктів харчування на території ЄС.

Україна переходить до завершального етапу відкриття ринку Європейського Союзу для експорту біометану.

Україна у 2025/26 МР (закінчився 30 червня) експортувала 41,1 млн т зернових та олійних, що нижче попереднього сезону (46,7 млн т) і значно менше від сезону 2023/2024 (57,5 млн т зернових та олійних).