Україна може покрити значну частку своїх потреб у пальному завдяки вирощуванню ріпаку.
Таку думку висловив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук у коментарі «Комерсант Український».
За даними науковців, з 1 га ріпаку розрахунково можна отримати понад 1 т біопалива.
«З огляду на посівні площі ріпаку у понад 1 млн га, Україна потенційно може забезпечити значну частку своїх потреб у пальному самостійно. Загальна потреба у дизельному пальному для сільського господарства щорічно складає близько 0,9-1,0 млн т. Тобто Україна має великий потенціал завдяки великим посівам ріпаку», — пояснив Олександр Захарчук.
За його словами, Україна традиційно утримує перше місце серед країн-постачальників ріпаку на ринок Євросоюзу.
«У ЄС виробництво біодизеля — великий і стабільний сектор енергетики, де ріпакова олія залишається головним джерелом сировини. У Європейському Союзі частка біодизеля з ріпакової олії складає 70–80% усього рідкого біопалива. Одним із найбільших виробників такого біодизеля в ЄС є Німеччина. Європейські виробники закуповують українське насіння ріпаку або ріпакову олію і переробляють їх на біодизель на власних потужностях. Це важлива частина виробничої бази ЄС для досягнення вимог щодо відновлюваних джерел енергії», — наголошує фахівець.
Як констатує Олександр Захарчук, в Україні виробництво біодизеля існує, але поки не досягло якихось серйозних масштабів.
«Є окремі малі й середні підприємства — мінізаводи, які виробляють біодизель із ріпакової олії, це кілька десятків тонн на добу. Але загальні обсяги поки невеликі», — зазначає науковець.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

В Україні агровиробники вже завершили збір трьох культур: пшениці зібрано 25,5 млн т, ячменю — 6 млн т, ріпаку — 4 млн т.

Коли в сівозміні переважають культури, які уражуються спільними хворобами, контролювати склеротиніоз стає складніше. За ураження посівів цієї хворобою втрати майбутнього врожаю можуть сягати до 80%.

Кабінет Міністрів України надав тимчасовий пріоритет у перевезеннях залізничним, автомобільним, морським і річковим транспортом вантажам із рослинною олією та пальним.

Через подорожчання дизельного пального українські аграрії переглядають технології вирощування озимих культур і відмовляються від частини операцій з обробітку ґрунту. Це дає змогу скоротити витрати, однак може вплинути на майбутню врожайність.

Вісім фермерських господарств Полтавщини станом на кінець вересня отримали компенсацію витрат на дизельне пальне на загальну суму 1,5 млн грн.

Для проведення основних осінньо-польових робіт аграрному сектору необхідно близько 200 млрд грн обігового фінансування.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Україна переходить до завершального етапу відкриття ринку Європейського Союзу для експорту біометану.

Проєкт КАТРИН-4, який передбачає виробництво біодизеля та супутньої продукції, готують до запуску в Черкаській області.