Україна може покрити значну частку своїх потреб у пальному завдяки вирощуванню ріпаку.
Таку думку висловив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук у коментарі «Комерсант Український».
За даними науковців, з 1 га ріпаку розрахунково можна отримати понад 1 т біопалива.
«З огляду на посівні площі ріпаку у понад 1 млн га, Україна потенційно може забезпечити значну частку своїх потреб у пальному самостійно. Загальна потреба у дизельному пальному для сільського господарства щорічно складає близько 0,9-1,0 млн т. Тобто Україна має великий потенціал завдяки великим посівам ріпаку», — пояснив Олександр Захарчук.
За його словами, Україна традиційно утримує перше місце серед країн-постачальників ріпаку на ринок Євросоюзу.
«У ЄС виробництво біодизеля — великий і стабільний сектор енергетики, де ріпакова олія залишається головним джерелом сировини. У Європейському Союзі частка біодизеля з ріпакової олії складає 70–80% усього рідкого біопалива. Одним із найбільших виробників такого біодизеля в ЄС є Німеччина. Європейські виробники закуповують українське насіння ріпаку або ріпакову олію і переробляють їх на біодизель на власних потужностях. Це важлива частина виробничої бази ЄС для досягнення вимог щодо відновлюваних джерел енергії», — наголошує фахівець.
Як констатує Олександр Захарчук, в Україні виробництво біодизеля існує, але поки не досягло якихось серйозних масштабів.
«Є окремі малі й середні підприємства — мінізаводи, які виробляють біодизель із ріпакової олії, це кілька десятків тонн на добу. Але загальні обсяги поки невеликі», — зазначає науковець.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

Схили, балки, дефіцит вологи — звичні умови господарювання для фермерів центральних регіонів України. У таких реаліях вдало підібрана техніка визначає продуктивність і якість кожної виконаної технологічної операції.

У Групі АГРОТРЕЙД підтверджують, що подорожчання пального вплине на рентабельність, адже під час формування бюджету закладалися зовсім інші ціни, і ніхто не міг передбачити такий розвиток подій.

За нинішнього рівня цін точка беззбитковості для озимої пшениці становить близько 5 т/га за ринкової ціні збіжжя 9 тис. грн/т.

Понад 85% дизельного пального в аграрному секторі використовується безпосередньо під час польових робіт, третина з них — під час жнив.

Вартість пального в Україні продовжує змінюватися: середня ціна дизеля наближається до позначки 90 грн/л.

Україна переходить до завершального етапу відкриття ринку Європейського Союзу для експорту біометану.

Проєкт КАТРИН-4, який передбачає виробництво біодизеля та супутньої продукції, готують до запуску в Черкаській області.