Про це йшлося на спільному обговоренні законопроекту № 4038А «Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам», повідомляє громадська організація AgroReforms.
Відповідний проект закону вже опублікований на сайті Верховної Ради. Його суть полягає у тому, щоб стимулювати простих українців допомагати правоохоронним органам викривати корупцію. Крім цього, після викриття корупціонера на час досудового розслідування людині надаватиметься захист.
«Головним питанням сьогодні є подолання страху громадян перед обличчям корупції. Тому цей закон вкрай необхідний», — зазначила народний депутат Олена Сотник.
Також експерти погодилися, що прийняти закон про викривачів буде непросто, і слід бути готовими до численних перешкод.
За словами Ярослава Юрчишина, головного експерта «Антикорупційної групи» РПР, зараз існує чотири складові успіху, які допоможуть закону якнайшвидше вступити у дію. Це безперервний потік викривачів, суспільна увага медіа, тиск громадських організацій та міжнародна допомога.
«Це хороша практика, яка вже давно діє в Європі, де кожен вважає своїм обов’язком повідомити, що сусід припакувався у недозволеному місці. Таким чином людини зможуть не тільки зробити суспільно корисну справу, але й отримати за це винагороду», — говорить проектний менеджер аграрної реформи Національної ради реформ Олег Проценко.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.

Брак кадрів залишається головним викликом для діяльності підприємств в умовах воєнного стану, ставлячи нові рекорди.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№4795-IX) набрав чинності 21 червня 2026 року.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування у провадженні щодо заволодіння врожаєм соняшнику та кукурудзи державних установ, що входять до структури Національної академії аграрних наук України (НААН).

Найбільш ураженими корупцією залишаються сектори, пов’язані з верховенством права та управлінням державними ресурсами. Проте до числа сильно вражених корупцією потрапили земельна та аграрна сфери.

Україна наближає законодавство до ЄС, усі директиви зібрані в один документ, який був проголосований і набуде чинності в серпні 2026 року — закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції».

У Євросоюзі активно обговорюють зміни в законодавстві щодо генетично модифікованих організмів (ГМО), опрацьовують свої підходи до цього. В Україні з серпня поточного року почне діяти новий закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», де закладені всі принципи, які є в європейському законодавстві.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за матеріалами досудового розслідування Національного антикорупційного бюро (НАБУ) направив до суду обвинувальний акт стосовно виконувача обов’язків директора державного підприємства зі структури «Державного агентства резерву України».

Спеціалізована екологічна прокуратура звернулась до господарського суду Київської області з позовом про повернення державі трьох земельних ділянок загальною площею понад 190 га.
