Щонайменше 1283 га продали українські компанії за майже 3 місяці станом на 18 березня 2024 року.
Так, після відкриття ринку землі для юридичних осіб, попри очікування, бізнес почав продавати землю, а не купувати, повідомляє «Опендатабот» із посиланням на дані Державного земельного кадастру (ДЗК).
Зазначається, що від початку 2024 року щонайменше 342 земельні ділянки були продані. За цей період 12 компаній продали свої ділянки та вибули з системи земельного моніторингу, адже наразі їхні земельні володіння менше 100 га.
Наразі ДЗК відстежує 271 українську компанію, яка має у своїй власності землі понад 100 га.
Найбільшою кількістю землі в Україні володіє «Агрофірма «Світанок»: понад 5 тис. га станом на середину березня цього року. На другому місці «Дружківське рудоуправління» — 3,3 тис. га. Трійку замикає «Землетрейд» — 3 тис. га.
Варто зазначити, що «Землетрейд» за неповні три місяці продав майже 160 га своєї землі. Проте найбільшу кількість землі за цей час продала компанія «А.Т.К.» — 284 га.
Топ-10 компаній, які володіють земельними ділянками понад 100 га:
Як вважає голова Центру аналізу політики «Зміст» Елліна Юрченко, робити висновки щодо ефективності функціонування ринку землі для юридичних осіб ще зарано. Перші результати можна побачити лише через 6-12 місяців після відкриття ринку.
«Юридичні особи ще до відкриття ринку землі для них могли придбати землю — тобто їхні бенефіціари могли це зробити. Адже у громадян України була можливість купувати до 100 га, а з 1 січня 2024 року ліміт збільшився до 10 тис. га. Тобто, можливо, компанії таким чином оптимізують свою кількість власників землі й далі продовжують купувати землю на фізичних осіб – громадян України», — коментує Елліна Юрченко.
Водночас з моменту відкриття ринку іноземці ані як приватні особи, ані як бенефіціари компаній все ще не можуть придбавати українську землю. Так, наприклад, 4 компанії із топ-10 агросфери, за даними Індексу «Опендатабота», мають закордонних бенефіціарів, а тому не можуть купувати землі. Йдеться про «Дружба-Нова», «Енселко Агро», «Старинська птахофабрика» та «ПК Дніпровський».

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Середня ціна за гектар землі в Україні наразі складає 75,1 тис. грн. Найдорожча земля нині на Івано-Франківщині та Київщині.

Вартість сільськогосподарської землі в Україні у найближчі три роки може зрости на 80–100% у доларовому еквіваленті.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у квітні склала 69 468 грн. Це на 9,4% менше відносно рівня березня (73 923 грн).

Вартість угод за результатами земельних аукціонів у системі «Prozorro.Продажі» з початку торгів (2021 р.) сягнула 10 млрд грн.
