З української сторони підписантом виступала заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, а з китайської сторони — віце-міністр AQSIQ Чень Ґан, говориться у повідомленні Мінагрополітики.
«Сьогодні Китай є стратегічним партнером України в галузі сільського господарства та протягом останніх років стабільно входить до основних торговельних партнерів України. Ми дуже вдячні представникам AQSIQ за активну співпрацю з нами у питаннях розширення товарної номенклатури експорту української агропродукції на ринок Китаю. Підписання цих протоколів, робота над якими тривала декілька років, є новим імпульсом для поглиблення нашої співпраці в галузі», — зазначила Ольга Трофімцева.
Вона додала, що в цьому році також завдяки активній співпраці між нашими сторонами, українські виробники отримали право експорту замороженої яловичини на китайський ринок (фінальне затвердження ветеринарного сертифікату здоров'я очікується найближчим часом). Також дев'ять українських підприємств, що виробляють молочну продукцію, отримали дозволи на експорт своїх товарів на ринок КНР в поточному році, наразі всього 27 українських виробників молочної продукції постачають свої продукти на цей ринок.
В рамках двусторонньої зустрічі були також обговорені питання відновлення експорту української продукції птахівництва на ринок Китаю та прискорення узгоджувальних процедур для відкриття експорту української черешні, лохини, яблук та соєвого шроту.
Для довідки: експорт української аграрної продукції на ринок КНР за січень-липень 2017 р. становив $ 524,5 млн. З яких: олія — $ 260,7 млн, зернові злаки — $ 234,1 млн, продукти борошномельно-круп'яної промисловості — $ 10,03 млн, сири та йогурти — $ 7,9 млн, насіння олійних культур — $ 5,06 млн, кондвироби — $1,5 млн.
Імпорт китайських аграрних товарів за цій період склав $ 63,7 млн. З яких: риба — $ 7,08 млн, готові чи консервовані риби — $ 8,4 млн, кава та чай — $ 5,8 млн, продукти переробки овочів — $ 2,01 млн, залишки та відходи харчової промисловості — $ 9,4 млн, тютюн — $ 5,2 млн та інші.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

2032 рік — реальний термін вступу України до Європейського Союзу.

Ольга Трофімцева на почату року очолила проєкт APD Ukraine, який в тому числі зосереджений на підтримці наближення України до політики Європейського Союзу. Що вдалося вже реалізувати Німецько-українському агрополітичному діалогу, а що у планах — у нашій розмові.

Китай уже закупив майже 13 млн т американської сої поточного сезону, виконавши понад половину річного зобов’язання щодо імпорту цієї продукції зі США.

Україна у 2025/26 МР переробила 1,3 млн т ріпаку (42% від валового збору), що є рекордним показником для всіх років переробки даної сільськогосподарської сировини в країні.

ТОВ «Астарта Прихоролля» (входить до «Астарта-Київ») закладає у полімерні рукави буряковий жом.
