Посухи стають новою нормою для України

Про це у Facebook повідомляє Всесвітній фонд природи WWF-Україна з посиланням на дані ООН.

За підрахунками фахівців, за два десятиліття (1998-2017 рр.) світ зазнав збитків на понад $124 млрд внаслідок цього явища. 

«Попри свою світову славу як «житниця» з родючими чорноземами, Україна стикається з реальною загрозою опустелювання та посиленням посух. Через зміну клімату наша країна переходить у зону надвисоких температур і погодних катаклізмів. Ситуація значно погіршується через повномасштабне вторгнення росії, що спричиняє стрімке збільшення ерозії, забруднення та зневоднення ґрунтів, а також руйнує критичну водну інфраструктуру», — пояснюють фахівці. 

Зазначається, що Україна — одна з найрозораніших країн світу: орні землі займають 54% території. У Херсонській та Запорізькій областях — понад 90%. За офіційними даними, 58% сільгоспугідь деградують, а 20% — забруднені.

При цьому 2024 рік став найспекотнішим в історії метеоспостережень в Україні. Середня температура в країні зросла на 1,2°C за останні 30 років. Темпи зростання вищі, ніж у більшості країн Європи. Водночас зростає кількість днів із високими температурами й тривалість періодів спеки. 

«Літні дощі перетворюються на короткочасні зливи. Але така волога не встигає вбиратись у пересохлу землю: вода швидко стікає з поверхні, не поповнюючи запаси ґрунтових і підземних вод», — констатують експерти.

І додають, що доступність води по всій країні знижується. Це посилить проблеми з водопостачанням і сільським господарством.

«При цьому Україна має один із найнижчих серед європейських країн показників забезпеченості власними водними ресурсами — лише 1 тис. м³ місцевого стоку на одного жителя, тоді як, наприклад, у Канаді цей показник становить 94,3 тис. м³, США — 7,4 тис. м³, Німеччині — 1,9 тис. м³», — додають фахівці. 

WWF-Україна окреслив ключові заходи пом’якшення негативного впливу посух: 

• Система раннього виявлення, як-от моніторинг посух.
• Розвиток зеленої інфраструктури. Зокрема, заходи з відновлення заплав і водно-болотних угідь. 
• Повторне використання води для зрошення або промислових потреб. 
• Збір і використання «сірої» води для подальшого використання в господарських цілях.