Таку думку в інтерв’ю виданню «Пропозиція» висловила практикуючий бджоляр з 45-річним досвідом, директор державного навчального закладу «Гадяцьке аграрне училище» та голова Громадської спілки «Обласне об'єднання «Полтавський пасічник» Наталія Сенчук.
За її словами, аграрії часто порушують правила внесення захисту рослин, проводять обприскування невідомими препаратами. Це призводить до мору бджіл, який з 2014 року перетворився у масовий.
N. B. Зміна клімату VS аграрії: чому в Україні масово гинуть бджоли?
«До цього часу якщо і траплялися випадки отруєння бджіл, то поодинокі», — каже Сенчук.
Порушуючи встановлені регламенти, сільгоспвиробники знищують екологію, забруднюють ґрунт, воду, впливають на тварин, птахів та комах, додає вона. Водночас саме завдяки запиленню бджолами підвищується врожайність сільськогосподарських рослин, покращується якість насіння.
«На практиці відбувається так, що при плануванні обробітку полів, внесенні агрохімікатів аграрії не враховують погодних умов, сили вітру, часу доби, у яку рекомендовано проводити обприскування. Залишки небезпечних для бджіл речовин потрапляють на узбіччя, де можуть рости дикі квітучі рослини – джерела нектару та пилку», — пояснює бджолярка.
Минулий рік пройшов особливо складно. У багатьох районах Полтавської області зафіксовані масові отруєння бджіл.
«Штрафи — мізерні. Тому працюємо над змінами в Законі про бджільництво та інших законодавчих актах. Це має врегулювати ситуацію», — додає Сенчук.
На її думку, для ефективної співпраці необхідне бажання всіх учасників процесу та налагоджена комунікація.
«Обидві сторони повинні домовлятися та враховувати інтереси один одного», — говорить Сенчук.
N. B. В Україні стартував проєкт Належна бджільницька практика
Зокрема, бджолярі повинні зареєструвати пасіку як оператора ринку, мати ветеринарний паспорт на неї, кожної весни проводити лабораторне дослідження на хвороби бджіл, повідомляти про місце розташування пасіки. І, звісно, вміти надавати допомогу бджолиним сім’ям при отруєнні.
Натомість аграрії мусять інформувати пасічника про місце та час обробітку, вказати назву препаратів за три дні до початку використання пестицидів. Не обробляти квітучі рослини, застосовувати якісні, зареєстровані в Україні пестициди, додала голова регіонального об’єднання пасічників.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Бур’яни — вічні конкуренти озимих зернових колосових культур: вони загрожують посівам ще до появи сходів і продовжують негативно впливати на них під час вегетації.

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затвердив порядок, що визначає, як отримати дозвіл на внесення засобів захисту рослин із повітря.

Український бренд ЗЗР «Агрохімічні технології» у сезоні 2027 року представляє шість новинок для захисту насіння та посівів. Серед них унікальні рішення для комплексного протруювання насіння, контролю бур’янів і шкідників, які не мають прямих аналогів на українському ринку.

Сучасні реалії вимагають від сільгоспвиробників максимальної гнучкості в управлінні ресурсами. Оскільки азотні добрива залишаються найбільшою статтею витрат, у господарствах шукають способи підвищити ефективність кожного внесеного кілограма.

В Уманському районі Черкащини зосереджена значна кількість агропідприємств, різних за розміром і підходами до виробництва. Одним із провідних у регіоні є ФГ «Хорста», яке вирізняється тим, що впроваджує передові агрономічні практики, вирощує гарні врожаї та засіває цукровими буряками найбільші в районі площі. Поряд із рослинництвом господарство розвиває птахівництво, утримуючи понад 70 тис. голів птиці.

Ще недавно для агровиробника питання купівлі агрохімії здебільшого зводилося до ціни, ефективності та довіри до продавця. Але правила гри змінюються. Україна рухається до європейської системи контролю хімічної продукції, де важливе значення мають не тільки характеристики самого продукту, а й його походження, документи та законність обігу. І це вже не лише питання виробника чи імпортера препарату.

Бренд DEFENDA представив каталог засобів захисту рослин на 2027 рік. Він містить понад 90 продуктів, а також розписані системи захисту для кожної культури.

Ріпакова посівна відбувалася досить строкато. І кількість операцій із рістрегуляції традиційно буде вираховуватись індивідуально для кожного господарства та поля — на основі термінів сівби, висіяних гібридів, густоти посіву, погодних умов та інших факторів.

Посів озимих зернових у пізні терміни — цілком звичне явище з огляду на погодні виклики та складні реалії воєнного часу. Щоб строки сівби суттєво не вплинули на майбутню врожайність, варто приділити особливу увагу первинному захисту культур, зокрема у контексті контролю комплексу хвороб.