Верховна Рада повернеться до розгляду правок щодо встановлення мита на експорт сої та ріпаку в складі законопроєкту №13157 (проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям закону «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»), який готують до другого читання.
У документ також включені інші раніше неприйняті податкові ініціативи, зокрема правка щодо виплат патронажних дивідендів у сільськогосподарських кооперативах, пише Latifundist.
«Законопроєкт 13157 досить складний, в ньому є і соєві правки, і патронажні дивіденди, і водокористувачі, і все те, що у нас було спірне у 13134 (законопроєкт, куди були включені соєво-ріпакові правки, відхилений парламентарями 18 червня). Думаю, у нас буде цікава дискусія, але я просив би авторів правок, як ми домовлялись, провести консультації з Мінфіном до четверга, аби знайти спільний знаменник», — заявив під час засідання парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики його голова Данило Гетманцев.
Зазначається, що законопроєкт №13157 замінює дозволи на викиди забруднюючих речовин ву атмосферне повітря стаціонарними джерелами та дозволи на спецводокористування та розміщення відходів на інтегровані довкіллєві дозволи. Однак народний депутат Андрій Мотовиловець вніс правку, яка передбачатиме експортне 10% мито на сої та ріпаку. Якщо за документ та правку проголосують на комітеті наступного тижня, то законопроєкт винесуть на голосування в сесійну залу вже 15 липня.
Під час засідання комітету Данило Гетманцев заявив, що «соєва правка погоджена, але зав’язана на правці по патронажних дивідендах».
«Правка по патронажних дивідендах» передбачає запобігання подвійному оподаткуванню сільгоспкооперативів, коли вони розподіляють прибуток між своїми членами. У кооперативах такі виплати називаються патронажними дивідендами, і на відміну від звичайних дивідендів їх розподіляють не пропорційно до частки в статутному капіталі, а відповідно до обсягу участі в кооперативі (наприклад, зданого зерна чи наданих послуг).

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Україна на початку сезону скоротила експорт ріпаку до Євросоюзу, але суттєво збільшила постачання ріпакової олії.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Експортні ціни на український ріпак знизилися значно сильніше за європейські.

Індія знизила базові імпортні мита на сирі та рафіновані рослинні олії, зокрема пальмову, соєву та соняшникову, щоб стримати зростання цін напередодні святкового сезону.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.

Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Верховну Раду України та уряд невідкладно скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак.

19–23 жовтня 2026 року відбудеться 5-денний фаховий навчальний тур до Австрії для агрономів, фермерів, керівників агропідприємств та експертів із вирощування не-ГМ бобових культур, які прагнуть зберегти та розширити свої позиції на ринку Європейського Союзу.

Додаткові надходження до держбюджету від експортного мита на сою та ріпак у 2025/26 МР склали 2,174 млрд грн.