Попит на органічні безглютенові продукти, функціональні інгредієнти для харчової промисловості, молочну продукцію та перероблені ягоди зростає на ринку Європи.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного ГС «Органічна ініціатива» за підтримки Швейцарської програми сприяння імпорту (SIPPO), пише OrganicInfo.
Найбільші можливості для українських компаній на ринку ЄС пов’язані з переходом від експорту сировини до продукції з вищою доданою вартістю.
Одним із найбільш перспективних напрямів залишаються органічні бобові культури. У 2024 році Україна поставила до ЄС близько 78 тис. т органічних протеїнових культур і посіла третє місце серед постачальників, забезпечивши близько 18% ринку. Тут, на думку експертів, є значний потенціал для диверсифікації асортименту та розвитку продукції глибшої переробки.
Дослідження також показують перспективи для органічної молочної продукції. Попри нестабільну динаміку експорту останніх років, європейський ринок демонструє відновлення попиту, а ключовими категоріями залишаються йогурти, кисломолочні продукти, масло та UHT-молоко.
Великі можливості також у сегмента безглютенової продукції. Україна вже вирощує основні культури, які використовуються у безглютеновому виробництві — овес, гречку, льон, просо, амарант і кукурудзу. Водночас найбільша додана вартість формується не на рівні сировини, а у виробництві борошна, пластівців, функціональних сумішей тощо.
Для виробників органічної лохини та замороженої малини ключовими ринками залишаються Німеччина, Велика Британія, країни Скандинавії та Нідерланди. Одним із головних завдань експерти називають поступовий перехід від роботи через трейдерів до прямих контрактів із ритейлом, що дозволяє збільшувати додану вартість і посилювати позиції виробників на ринку.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

росія намагається наростити експорт свого зерна через порти країн Балтії, й цьому слід завадити.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

В Україні 2025 року зросла кількість органічних операторів та площі земель, зайнятих під органічне сільське господарство.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Європейська комісія пропонує продовжити дозвіл на використання неорганічних білкових кормів у виробництві органічної продукції тваринництва ще на 10 років — до 31 грудня 2036 року.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

У червні цього року вперше органічні курячі яйця українського виробництва вирушили на експорт до Європейського Союзу.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» 4921-IX.