Аграрії мають багато проблем затяжного характеру, які накопичують проблематику і потім даватимуть про себе знати в середньостроковій і навіть довгостроковій перспективі.
Про це «Українському радіо» розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, повідомляє пресслужба УАК.
Він зазначив, що одна з них — порушення структури посівних площ і раціональних сівозмін.
«Ми ж сьогодні по ринку рухаємось, як ринок вимагає. Ми зазвичай сіяли того ж ячменю озимого десь мільйон гектарів. Цього року — менше, і ярого — менше. А чим замінили? Ну, вочевидь, більш маржинальними культурами. Олійними, бобовими. Це соя, ріпак, соняшник», — уточнив Павло Коваль.
І додав, що соняшнику на сьогодні посіяли майже 5 млн га.
«А що ж це за структура посівних площ, якщо в нас соняшнику, такої складної культури, більше, ніж озимої пшениці, більше, ніж зернових. Це ж його попередники. Значить, десь ми будемо сіяти соняшник по соняшнику, ріпак по соняшнику і навпаки, і так далі. І це вже є недобре з погляду природної відтворюваності землі. Але фермер на це сьогодні йде. Тому що безвихідь», — додав фахівець.
Павло Коваль підкреслив, що наразі в Україні збитковими стали базові експортно орієнтовані культури.
«Залишилась соя, цукрові буряки — це специфічна культура, її ж не можна 5 млн га насіяти, хоч цього року збільшили посіви. Ріпак зростає. І, до речі, ріпак ми більше переробляти стали в Україні. Це теж такий позитивний ефект. Але він також вимушений, ще потрібно буде дивитись на ефективність.
Пшениця стає в нуль багатьом. Ячмінь, овес — це збиткові культури були. Соняшник у період збирання, хто продавав, а особливо мікропідприємства і малі, які, на жаль, змушені продавати за готівку прямо з поля — вони в збиток це робили. А кукурудзу залишили в полі зимувати», — нагадав гендиректор УАК.
Павло Коваль зауважив, що у наступні роки Україну чекає зменшення валових урожаїв і погіршення якості збіжжя.
«Ми, на жаль, можемо втратити свої сегменти на глобальних майданчиках. І найнеприємніше, що ці майданчики на глобальних ринках замістить наш ворог, агресор. Ми вже це спостерігаємо на деяких ринках», — підсумував він.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Група АГРОТРЕЙД на полях Чернігівщини отримала урожайність вищу, ніж очікувала.

Сільгоспвиробники України станом на 14 вересня обмолотили 8,66 млн га основних сільськогосподарських культур, або 43,5% прогнозованих площ.

Сільгоспвиробники Житомирщини завершили збір ранніх зернових та зернобобових культур, намолочено 1,2 млн т зерна з 231,3 тис. га.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Компанія «НІБУЛОН» у Миколаївському кластері отримала меншу, ніж планувала, урожайність ранніх культур.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

У фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині близько 350 га земель під крапельним зрошенням, ще 400 — поливають за допомогою дощувальних машин.