Аграрії мають багато проблем затяжного характеру, які накопичують проблематику і потім даватимуть про себе знати в середньостроковій і навіть довгостроковій перспективі.
Про це «Українському радіо» розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, повідомляє пресслужба УАК.
Він зазначив, що одна з них — порушення структури посівних площ і раціональних сівозмін.
«Ми ж сьогодні по ринку рухаємось, як ринок вимагає. Ми зазвичай сіяли того ж ячменю озимого десь мільйон гектарів. Цього року — менше, і ярого — менше. А чим замінили? Ну, вочевидь, більш маржинальними культурами. Олійними, бобовими. Це соя, ріпак, соняшник», — уточнив Павло Коваль.
І додав, що соняшнику на сьогодні посіяли майже 5 млн га.
«А що ж це за структура посівних площ, якщо в нас соняшнику, такої складної культури, більше, ніж озимої пшениці, більше, ніж зернових. Це ж його попередники. Значить, десь ми будемо сіяти соняшник по соняшнику, ріпак по соняшнику і навпаки, і так далі. І це вже є недобре з погляду природної відтворюваності землі. Але фермер на це сьогодні йде. Тому що безвихідь», — додав фахівець.
Павло Коваль підкреслив, що наразі в Україні збитковими стали базові експортно орієнтовані культури.
«Залишилась соя, цукрові буряки — це специфічна культура, її ж не можна 5 млн га насіяти, хоч цього року збільшили посіви. Ріпак зростає. І, до речі, ріпак ми більше переробляти стали в Україні. Це теж такий позитивний ефект. Але він також вимушений, ще потрібно буде дивитись на ефективність.
Пшениця стає в нуль багатьом. Ячмінь, овес — це збиткові культури були. Соняшник у період збирання, хто продавав, а особливо мікропідприємства і малі, які, на жаль, змушені продавати за готівку прямо з поля — вони в збиток це робили. А кукурудзу залишили в полі зимувати», — нагадав гендиректор УАК.
Павло Коваль зауважив, що у наступні роки Україну чекає зменшення валових урожаїв і погіршення якості збіжжя.
«Ми, на жаль, можемо втратити свої сегменти на глобальних майданчиках. І найнеприємніше, що ці майданчики на глобальних ринках замістить наш ворог, агресор. Ми вже це спостерігаємо на деяких ринках», — підсумував він.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Сільгоспвиробники Житомирщини завершили збір ранніх зернових та зернобобових культур, намолочено 1,2 млн т зерна з 231,3 тис. га.

Виробництво картоплі в Україні поточного року очікується на рівні 12,5 млн т. Це менше, ніж торік, проте дефіциту продукту не буде.

Міністерство сільського господарства США (USDA) покращило прогнози виробництва й погіршило оцінки експорту пшениці та ячменю з України у 2026/27 МР.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Компанія «НІБУЛОН» у Миколаївському кластері отримала меншу, ніж планувала, урожайність ранніх культур.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

У фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині близько 350 га земель під крапельним зрошенням, ще 400 — поливають за допомогою дощувальних машин.