Аграрії мають багато проблем затяжного характеру, які накопичують проблематику і потім даватимуть про себе знати в середньостроковій і навіть довгостроковій перспективі.
Про це «Українському радіо» розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, повідомляє пресслужба УАК.
Він зазначив, що одна з них — порушення структури посівних площ і раціональних сівозмін.
«Ми ж сьогодні по ринку рухаємось, як ринок вимагає. Ми зазвичай сіяли того ж ячменю озимого десь мільйон гектарів. Цього року — менше, і ярого — менше. А чим замінили? Ну, вочевидь, більш маржинальними культурами. Олійними, бобовими. Це соя, ріпак, соняшник», — уточнив Павло Коваль.
І додав, що соняшнику на сьогодні посіяли майже 5 млн га.
«А що ж це за структура посівних площ, якщо в нас соняшнику, такої складної культури, більше, ніж озимої пшениці, більше, ніж зернових. Це ж його попередники. Значить, десь ми будемо сіяти соняшник по соняшнику, ріпак по соняшнику і навпаки, і так далі. І це вже є недобре з погляду природної відтворюваності землі. Але фермер на це сьогодні йде. Тому що безвихідь», — додав фахівець.
Павло Коваль підкреслив, що наразі в Україні збитковими стали базові експортно орієнтовані культури.
«Залишилась соя, цукрові буряки — це специфічна культура, її ж не можна 5 млн га насіяти, хоч цього року збільшили посіви. Ріпак зростає. І, до речі, ріпак ми більше переробляти стали в Україні. Це теж такий позитивний ефект. Але він також вимушений, ще потрібно буде дивитись на ефективність.
Пшениця стає в нуль багатьом. Ячмінь, овес — це збиткові культури були. Соняшник у період збирання, хто продавав, а особливо мікропідприємства і малі, які, на жаль, змушені продавати за готівку прямо з поля — вони в збиток це робили. А кукурудзу залишили в полі зимувати», — нагадав гендиректор УАК.
Павло Коваль зауважив, що у наступні роки Україну чекає зменшення валових урожаїв і погіршення якості збіжжя.
«Ми, на жаль, можемо втратити свої сегменти на глобальних майданчиках. І найнеприємніше, що ці майданчики на глобальних ринках замістить наш ворог, агресор. Ми вже це спостерігаємо на деяких ринках», — підсумував він.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Популярний японський чай матча може стати дефіцитним через зміну клімату. Підвищення нічних температур і нестабільна весняна погода в Японії знижують урожайність та погіршують характерний смак чаю.

В Україні триває підтвердження статусу критично важливих підприємств. Уже майже 300 установ Сумської області отримали відповідний статус, серед них 109 підприємств аграрного сектору. Комісіями оперативно приймаються відповідні рішення. Підприємствам надаються консультації щодо умов і критеріїв бронювання, щоб вони змогли вчасно пройти процедуру та продовжили працювати.

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні – червні 2026 року знизився на 1,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – травні показник зростав на 1,4%).

Аналітики Oil World знизили прогноз виробництва ріпаку в Європейському Союзі у 2026 році до 20,4 млн т, що на 0,1 млн т менше, ніж торік. Водночас через тривалу посуху та хвилі спеки фактичний урожай може виявитися ще нижчим.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Багато експертів і практиків зазначають, що після перемоги в Україні буде інвестиційний бум, і до цього вже готуються відповідні фонди. Але коли це буде в часових межах, важко прогнозувати, так само як і ризики, які залишатимуться. Але й за сьогоднішніх умов Україна зберігає інвестиційну привабливість.

Повертатися з часником на те саме місце можна не раніше, ніж через три роки. Сам часник як попередник актуальний для будь-якої культури, що вирощується в Україні.

У фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині близько 350 га земель під крапельним зрошенням, ще 400 — поливають за допомогою дощувальних машин.