Таку думку на своїй сторінці у соцмережі Facebook висловив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.
«Думка, що всю землю розкуплять іноземці чи холдинги, досить хибна, і нам треба боятися не китайців чи ще когось, а місцевих ідіотів та популістів. Опитування свідчать, що зараз готові продавати свої ділянки до 30% пайовиків», — зазначив він.
Як вважає Алекс Ліссітса, ринок землі не може бути самоціллю. Ринок землі — це інструмент у досягненні агрополітичної мети країни.
«Стратегія запуску ринку землі була напрацьована ще 3 роки тому під головуванням Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, опрацьована разом із фермерами, її просто зараз треба втілити в життя», — додав президент УКАБ.
Він вважає, що чим довше затягувати вирішення цього питання, тим більше фактичний земельний ринок переходить «в тінь».
«Загалом ринок землі — як морська піна, що винесе на берег увесь непотріб: для держави, для самих селян, для тих, хто працює по-білому, — вигідний ринок землі. Проте, за моїми прогнозами, цей процес розтягнеться на 10-12 років», — підсумував Алекс Ліссітса.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Майбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила склад президії на 2026–2027 роки.

Україна є важливим постачальником сировинної агропродукції до ЄС, проте економічні зв'язки цим не обмежуються. Адже в країнах спільноти українські компанії закуповують різні засоби виробництва, серед яких паливно-мастильні матеріали, техніка, добрива, насіння, живі тварини тощо. Тому в контексті євроінтеграції Україна виступає як вигідний партнер.

Україна стане членом Європейського Союзу не пізніше 2035 року, за наступні 10 років український агросектор буде трансформовано відповідним чином, і він стане частиною європейської аграрної спільноти, зокрема молочної.