Таку думку в рамках круглого столу висловив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, повідомляє прес-служба ВАР.
І це навіть не 10% річних, а все-таки менше, вважає він.
«Тоді ми, з одного боку, прийдемо до того, що землю куплять саме ті, хто на ній може працювати, з іншого — люди, які нею володіють, отримають справедливу ціну, що теж дуже важливо», — пояснює Михайло Соколов.
На жаль, вважає він, ця проблема не вирішиться швидко, тому ВАР підтримує рішення про продовження мораторію.
Також він додав, що в разі запуску ринку землі потрібні деякі пілотні проекти, щоб зрозуміти, якою є її ціна.
«Безумовно, ми погоджуємося з тим, щоб власниками української землі, принаймні, на першому етапі, перші 10-15 років, були саме громадяни України», — додав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.

Аграрний сектор України у процесі євроінтеграції зіткнеться з новими викликами. Одним із них є перехід на європейський перелік дозволених ЗЗР, що передбачає заборону близько 100 діючих речовин, які нині широко застосовуються на агропідприємствах.

Без ефективного зрошення Україна може втратити половину аграрного виробництва.

За попередніми оцінками, у 2050 році 50% площі в Україні буде в посушливій зоні. Просто шляхом No-till, Strip-till проблему не вирішити. За наявного балансу води з нормою поливу 2 куб. м на гектар можна буде поливати лише 4 млн га.

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.


