Про це йшлося під час зустрічі заступника міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої та голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи з представниками офіційної делегації Генеральної адміністрації нагляду за якістю інспекції та карантину Китайської Народної Республіки (AQSIQ), говориться у повідомленні міністерства.
«Ринок Китаю є надзвичайно важливим для українських експортерів, тому ми приділяємо багато уваги роботі з нашими китайськими колегами у питаннях узгодження відповідних документів за різними товарними групами. Зважаючи на це, я дуже сподіваюсь, що ми зможемо фіналізувати протоколи щодо бурякового жому та соняшниковому шроту до кінця 2017 року з метою їх підписання», — зауважила Ольга Трофімцева.
За її словами, це дасть можливість представникам українських бізнес-кіл вже з наступного року почати торгувати цією продукцією. Також на відкриття ринку КНР чекають черешня і продукти з яєць та сорго.
Як зазначив Володимир Лапа, Держпродспоживслужба та представники AQSIQ активно співпрацюють у питаннях узгодження фітосанітарних та інспекційних вимог щодо соняшникового шроту, бурякового жому, а також черешні, м'яса птиці, яєць, меду, молочних харчових продуктів та іншого.
Він нагадав, що тексти проектів протоколів санітарних та фітосанітарних вимог щодо експорту низки продуктів з України до КНР були узгоджені та парафовані в червні в рамках робочого візиту до КНР, і зараз триває робота над підписанням відповідних протоколів.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.

Жінки в агросекторі працюють у різних напрямах — від науки та фермерства до міжнародних організацій. Їхні професійні шляхи різні, але кожна робить свій внесок у розвиток галузі.

Офіційної статистики щодо виробництва крафтової продукції в Україні немає, тому спробувати «порахувати» цей ринок можна лише через реєстри плюс опитування виробників.

Відновлення роботи Мінагрополітики, безсумнівно, одна з подій, яка запам’яталась у 2021 році.



