Про це заявила консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Бурка в колонці на AgroTimes.
За її словам, таких показників вдалося досягти завдяки високому попиту з боку ЄС.
«Причин одразу кілька — невизначеність із подальшим розвитком коронакризи (і, відповідно, активне формування запасів), а також недобір меду в ЄС (-40%) через несприятливі погодні умови», — пояснила експерт.
Вона зазначила, що Україна теж зазнала торік зменшення валого збору меду, зокрема, весняного, акацієвого, соняшникового. Тож у пригоді стали перехідні залишки, що накопичилися на внутрішньому ринку протягом 2-3 років.
«На жаль, галузі так і не вдалося сформувати реалістичну оцінку виробництва меду на початку сезону, як і налагодити належну комунікацію між пасічником, заготівельником та експортером. Тим часом на зовнішніх ринках збуту доводиться працювати в умовах надзвичайно жорсткої конкуренції й цінового демпінгу. Конструктивний діалог та взаємодія учасників ринку (експортерів, пасічників, експертів) допоможуть просувати й позиціонувати за кордоном бренд українського меду. Тим паче, що в поточному році для цього є всі можливості», — вважає Анна Бурка.
Отже, за її словам, можливість перша — європейська.
«Нагадаю, що в 2021 році «медова квота» на постачання вітчизняного солодкого продукту в Євросоюз становить 6 тис. т, і подальші перспективи торгівельних відносин Україна — ЄС обговорюватимуть уже найближчим часом.
Крім того, з 1 січня набула чинності Угода про Зону вільної торгівлі Україна — Великобританія. Це дало вітчизняній медовій галузі безмитну квоту на постачання 1 тис т продукції (поза квотою імпортер має сплатити 17,3% мита)…Великобританія у першій п«ятірці зі щорічними закупівлями близько 50 тис. т меду на $110-130 млн», — уточнила Анна Бурка.
Ще одна можливість, за її словами, вимальовується на східному напрямі, оскільки вже діє зона вільної торгівлі України з Ізраїлем.
«Разом із тим, аби закріпитися на цих вибагливих ринках, вітчизняному бізнесу вже давно час нарощувати свій репутаційний капітал. Ключовими перевагами мають стати передусім якість, натуральність, безпечність і повна простежуваність походження меду з України. Саме на цьому фундаменті мають об»єднати свої зусилля пасічник, фасувальник та експортер — аби забезпечити ринку продукт найвищої якості, досягнути належних премій і наростити свою частку на світових ринках», — вважає Анна Бурка.