Про це заявила консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Бурка в колонці на AgroTimes.
За її словам, таких показників вдалося досягти завдяки високому попиту з боку ЄС.
«Причин одразу кілька — невизначеність із подальшим розвитком коронакризи (і, відповідно, активне формування запасів), а також недобір меду в ЄС (-40%) через несприятливі погодні умови», — пояснила експерт.
Вона зазначила, що Україна теж зазнала торік зменшення валого збору меду, зокрема, весняного, акацієвого, соняшникового. Тож у пригоді стали перехідні залишки, що накопичилися на внутрішньому ринку протягом 2-3 років.
«На жаль, галузі так і не вдалося сформувати реалістичну оцінку виробництва меду на початку сезону, як і налагодити належну комунікацію між пасічником, заготівельником та експортером. Тим часом на зовнішніх ринках збуту доводиться працювати в умовах надзвичайно жорсткої конкуренції й цінового демпінгу. Конструктивний діалог та взаємодія учасників ринку (експортерів, пасічників, експертів) допоможуть просувати й позиціонувати за кордоном бренд українського меду. Тим паче, що в поточному році для цього є всі можливості», — вважає Анна Бурка.
Отже, за її словам, можливість перша — європейська.
«Нагадаю, що в 2021 році «медова квота» на постачання вітчизняного солодкого продукту в Євросоюз становить 6 тис. т, і подальші перспективи торгівельних відносин Україна — ЄС обговорюватимуть уже найближчим часом.
Крім того, з 1 січня набула чинності Угода про Зону вільної торгівлі Україна — Великобританія. Це дало вітчизняній медовій галузі безмитну квоту на постачання 1 тис т продукції (поза квотою імпортер має сплатити 17,3% мита)…Великобританія у першій п«ятірці зі щорічними закупівлями близько 50 тис. т меду на $110-130 млн», — уточнила Анна Бурка.
Ще одна можливість, за її словами, вимальовується на східному напрямі, оскільки вже діє зона вільної торгівлі України з Ізраїлем.
«Разом із тим, аби закріпитися на цих вибагливих ринках, вітчизняному бізнесу вже давно час нарощувати свій репутаційний капітал. Ключовими перевагами мають стати передусім якість, натуральність, безпечність і повна простежуваність походження меду з України. Саме на цьому фундаменті мають об»єднати свої зусилля пасічник, фасувальник та експортер — аби забезпечити ринку продукт найвищої якості, досягнути належних премій і наростити свою частку на світових ринках», — вважає Анна Бурка.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на серпень 2026 року.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України встановило на липень 2026 року мінімальні ціни на сільгосппродукцію.

Оновлені правила маркування меду почали діяти з 14 червня 2026 року в Європейському Союзі.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України встановило на травень 2026 року мінімальні ціни на сільгосппродукцію, стосовно якої діє режим експортного забезпечення.

Експорт українського меду у 2026 році може скоротитися до 40–45 тис. т.

Україна залишається важливим гравцем глобального ринку меду, адже постачає цей продукт до понад 40 країн світу. Торік експортовано 52 тис. т, а за перше півріччя 2024 року — 40,6 тис. т. І тут важливо зважати на два фактори: Україна має обмежувальні квоти на постачання меду на найбільший ринок та експортує мед-сировину для подальшого пакування.

У короткостроковій та середньостроковій перспективі не варто очікувати масових постачань українського меду на ринок Китаю. Адже більш ніж 95% меду з України стабільно експортується до Європейського Союзу, і його вартість на цьому ринку перевищує китайський мед на 60%.

Європейський Союз задля підтримки України два роки поспіль скасовує мита і квоти на український експорт, зокрема на мед. Учасники ринку згадують про турбулентність 2022 року, але поступово ринок вирівнявся.

Україна у 2020-2021 роках була лідером серед постачальників меду до країн ЄС. У 2022 році, за попередніми даними, поступилася своїми позиціями Китаю.

Руйнування пасік, скорочення виробництва, обмежена кочівля, неможливість експортувати солодкий продукт морем — це лише частина проблем, з якими зіштовхнулися пасічники та експортери меду з початку війни рф проти України.