Діяльність Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО) в Україні зосереджена на допомозі сільськогосподарським домогосподарствам, усуненні дефіциту зберігання, підтримці розвитку ланцюжків доданої вартості, адаптації до зміни клімату та боротьбі з деградацією ґрунтів.
Про це заявив керівник регіональних програм ФАО у Європі та Центральній Азії Раймунд Йеле під час візиту до України, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Він зазначив, що після початку війни ФАО розробила та оновила свій План швидкого реагування та закликає виділити $115,4 млн для надання підтримки майже 1 млн жителів сільської місцевості через надання сільськогосподарської допомоги та забезпечення продовольчої безпеки для тих, хто найбільше постраждав унаслідок війни. У межах цієї програми ФАО вже надала допомогу для 80 тис. осіб у 13 областях України.
Окрім цього, найближчим часом ФАО надаватиме корми для тварин, а також пілотуватиме програму з надання ваучерів для закупівлі необхідних матеріалів у сільськогосподарських цілях. Підтримка надаватиметься переміщеним особам та приймаючим сім’ям у сільській місцевості, а також найбільш незахищеним верствам населення.
На додаток до цих заходів, ФАО працює над реалізацією Стратегії щодо підтримки зберігання зерна для вирішення поточного дефіциту зерносховищ в Україні у 2022-23 МР.
«Спільно з Міністерством агрополітики ФАО впроваджує Стратегію щодо зберігання зернових, відповідно до якої ФАО планує забезпечити зберігання 4,07 млн т зерна, що становить 25% від загальнонаціональної потреби. Ми вже завершили тендер і визначаємо потенційних постачальників для закупівлі рукавів для зберігання зернових із допоміжним обладнанням, а також модульних зерносховищ, — додав голова офісу ФАО в Україні Пʼєр Вотьє. — Однією з важливих вимог для отримання обладнання для тимчасового зберігання буде реєстрація в Державному аграрному реєстрі».

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Світові ціни на продовольство можуть знову почати зростати вже до кінця року через воєнні конфлікти, подорожчання енергоносіїв та вплив Ель-Ніньйо.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

У фермерського господарства «Вікторія 2025» (Запорізька область) є склади для зберігання зерна, але це дуже небезпечно через постійні атаки ворожих дронів, які цілять, зокрема, і по складах агропродукції.

Рівень голоду в світі у 2025 році знижувався третій рік поспіль. Водночас досягнути Цілі сталого розвитку ООН щодо ліквідації голоду до 2030 року за нинішніх темпів навряд чи вдасться.

Нова фаза кліматичного явища Ель-Ніньйо з високою ймовірністю розпочнеться найближчими тижнями у світі. Вона може спричинити масштабні посухи та суттєво вдарити по сільському господарству.з

Базовий показник світових цін на продовольчі товари дещо знизився в червні, оскільки нижчі котирування на зернові, цукор і молочні продукти переважили вищі котирування на рослинні олії та м'ясо.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.