Діяльність Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО) в Україні зосереджена на допомозі сільськогосподарським домогосподарствам, усуненні дефіциту зберігання, підтримці розвитку ланцюжків доданої вартості, адаптації до зміни клімату та боротьбі з деградацією ґрунтів.
Про це заявив керівник регіональних програм ФАО у Європі та Центральній Азії Раймунд Йеле під час візиту до України, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Він зазначив, що після початку війни ФАО розробила та оновила свій План швидкого реагування та закликає виділити $115,4 млн для надання підтримки майже 1 млн жителів сільської місцевості через надання сільськогосподарської допомоги та забезпечення продовольчої безпеки для тих, хто найбільше постраждав унаслідок війни. У межах цієї програми ФАО вже надала допомогу для 80 тис. осіб у 13 областях України.
Окрім цього, найближчим часом ФАО надаватиме корми для тварин, а також пілотуватиме програму з надання ваучерів для закупівлі необхідних матеріалів у сільськогосподарських цілях. Підтримка надаватиметься переміщеним особам та приймаючим сім’ям у сільській місцевості, а також найбільш незахищеним верствам населення.
На додаток до цих заходів, ФАО працює над реалізацією Стратегії щодо підтримки зберігання зерна для вирішення поточного дефіциту зерносховищ в Україні у 2022-23 МР.
«Спільно з Міністерством агрополітики ФАО впроваджує Стратегію щодо зберігання зернових, відповідно до якої ФАО планує забезпечити зберігання 4,07 млн т зерна, що становить 25% від загальнонаціональної потреби. Ми вже завершили тендер і визначаємо потенційних постачальників для закупівлі рукавів для зберігання зернових із допоміжним обладнанням, а також модульних зерносховищ, — додав голова офісу ФАО в Україні Пʼєр Вотьє. — Однією з важливих вимог для отримання обладнання для тимчасового зберігання буде реєстрація в Державному аграрному реєстрі».

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Світове виробництво зернових у 2026 році очікується на рівні 2980 млн т, що на 2% менше, ніж у 2025-му, але воно залишиться другим за величиною урожаєм за всю історію спостережень.

ФАО прогнозує скорочення світового споживання пшениці у 2026/27 маркетинговому році, водночас очікує зниження виробництва зернових загалом.

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

Фермерка з Одещини Алла Стоянова стала однією зі 100 жінок-героїнь у сфері агропродовольчих систем та сільських територій за версією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Україна залучає міжнародну фінансову підтримку для аграріїв.

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

Світові ціни на продовольство у липні 2026 року зросли на тлі спеки, енергетичних ризиків і геополітичної напруженості. Найбільше подорожчали зернові, рослинні олії та цукор.

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.