Джерело фото: propozitsiya.com
Сушіння зернових культур на щепі у великих обсягах невигідно, якщо її не виробляє власноруч агропідприємство, або посівні площі господарства перевищують 1 тис. га.
Таку думку висловив директор ТОВ «Греко Груп» Іван Корженко, пише AgroTimes.
Він зазначив, що при закупівлі щепи виникають певні логістичні труднощі. До того ж, щепа вимагає більшої кількості працівників.
Фахівці розрахували, що в середньому потрібно 3-3,2 кг пелет ДП-50 на зняття тонно-відсотка. Але в кожній агрофірми такі витрати індивідуальні — десь менші, десь більші.
«Чим більше волога, тим менше середнє значення по витраті», — зазначив Іван Корженко.
Він підкреслив, що якщо господарство використовує 20% щепи та 80% пелет, це не дасть значного економічного ефекту.
«Сушіння на зернових відходах — майже нереально, адже кількості таких відходів буде недостатньо», — уточнює Іван Корженко.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Виробничо-складський комплекс для зберігання та обробки зернових у с. Гнилиці Тернопільської області виставили на продаж.

З огляду на екологічний аспект ведення господарства та економічний складник у ТОВ «Мрія» вирішили перейти на альтернативну енергетику. Обладнали зерносушарку українського виробництва, яка працює на деревній трісці, що значно дешевше, ніж дизельне пальне.

Виробництво біоетанолу в Україні до 2030 року має досягнути 1 млн т на рік. Сьогодні наявні потужності в сукупності дозволяють виробляти всього приблизно 400 тис. т. біоетанолу.

Уряд України ставить за мету виробляти один млрд м³ біометану на рік до 2030 року, а до 2035 року ціль — на рівні 2 млрд м³. Але біоенергетики оцінюють потенціал виробництва в межах 300 млн м³.

Сьогодні Україна стикається з воєнними та інвестиційними ризиками, але важливо, аби були компанії, які готові інвестувати у проєкти у галузі біоенергетики. Для них знайдеться і фінансова підтримка.

У СФГ «Нива» власну зерносушарку побудували в 2015-2016 роках. Довго визначалися яке джерело енергії обрати для сушіння зерна, і зупинилися на альтернативному паливі.

Елеватори компанії Cygnet («Сігнет») завершили сезон 2025/2026. Усього два елеватори прийняли понад 295 тис. т зерна у заліку: 217 тис.т — в с. Андрушки та 78 тис. т у с. Козятин.

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.

Шахтна зерносушарка У13-СШ-50 від LUBNYMASH у СФГ «Тиблевич» працювала спочатку на газі. Як альтернативу на елеваторі встановили твердопаливний котел. Ефективність сушіння на різних видах палива визначали за низкою лабораторних аналізів, у результаті зупинилися на щепі та газі.