Юридичні особи впродовж перших девʼяти місяців після відкриття для них ринку земель уклали 12,8 тис. угод сукупною площею 37,4 тис. га. Цим правом скористались 1184 компаній.
Про це йдетьсяу аналітичному огляді ринку земель в Україні, підготовленому «KSE Агроцентр» спільно з Програмою USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО).
«Відтак, частка юридичних осіб на ринку сільгоспземель станом на кінець вересня цього року становила 20,5%», — уточнили аналітики.
Зазначається, що площа земель, що була придбана юридичними особами в третьому кварталі, є суттєво вищою за площу земель, яку придбали юрособи в першому і в другому кварталах 2024 року. Якщо в першому кварталі 2024 року юрособи придбали 8,5 тис. га сільгоспземель, то в другому кварталі ця цифра зросла до 13,0 тис. га, а в третьому — сягнула 15,9 тис. га.
«Як наслідок — зростає і частка юросіб на ринку, від 14,5% у першому кварталі 2024 року до 21,3% — у другому і до 25,4% — у третьому кварталі 2024 року. Рекордним місяцем для юросіб на ринку землі був вересень, впродовж якого вони придбали 6,3 тис. га сільгоспземель, або 27,9% ринку», — констатують фахівці.
Водночас суттєво зросла кількість юридичних осіб, що уклали хоча б одну угоду купівлі-продажу. Якщо в першому кварталі 2024 року 436 юросіб придбали принаймні одну земельну ділянку, в другому кварталі це було 612 компаній, а в третьому — вже до 723.
«Більшість придбаних юрособами земельних ділянок — це колишні підмораторні землі: 75,5% ділянок — товарні землі, а ще 23,2% — землі ОСГ (які також частково знаходились під мораторієм до липня 2021 року)», — уточнюється у звіті.
Площа ділянок, придбаних юрособами у 2024 році, розподілена за областями нерівномірно — 22% розташовані у Полтавській області. Серед лідерів також Дніпропетровська (12% від площі придбаних юрособами ділянок), Хмельницька (7%) та Сумська (6%) області. Юрособи не придбали жодної ділянки лише у двох регіонах України — у Луганській області та АР Крим.
«Через невелику кількість земельних транзакцій за участі юросіб, а також через їх нерівномірний географічний розподіл, порівняння цін земель, придбаних фізичними та юридичними особами, ускладнене», — підсумували фахівці.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Кабінет Міністрів України усунув диспропорції, які призводили до заниження оцінки земельних ділянок і позбавляли місцеві бюджети додаткових надходжень.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?

Фінансові показники українського агровиробництва (КВЕД 01) за підсумками 2025 року демонструють суттєве номінальне зростання.