Нещодавно вчені створили нову технологію, що дозволяє спостерігати «дихання» рослин у прямому ефірі за високої роздільної здатності, одночасно фіксуючи, скільки вуглецю та води обмінюється з повітрям.
У дослідженні зазначається, що цей прорив сприятиме відкриттю нових культур, котрі швидше ростимуть, витрачатимуть менше води та будуть більш адаптованими до посухи.
Загалом рослини отримують повітря через мікроскопічні отвори на листках, які називаються продихами. Вони працюють як регульовані клапани, пропускаючи вуглекислий газ для фотосинтезу та одночасно дозволяючи воді випаровуватися у повітря. Однак відстежити цей процес було неможливо до недавнього часу.
Дослідники з Університету Іллінойсу створили унікальну систему Stomata In-Sight, яка долає обмеження попередніх методів. Така система дозволяє одночасно спостерігати за мікрорухами продихів та вимірювати обмін газами між листком і атмосферою у точно контрольованих умовах.
Ці продихи мають вплив і на врожай, відіграючи ключову роль у всьому сільському господарстві, адже коли вони відкриті, то рослина вибирає CO₂, необхідний для росту, однак через це також втрачається волога.
«Кількість продихів і спосіб їхньої роботи напряму впливає на ефективність використання води. Знання цього процесу — основа для створення стійких до посух культур, що споживають менше води, стабільних у виробництві харчів, біопалива та біопродуктів»,— зазначається у дослідженні.
Попередні методи дослідження були обмеженими через низку причин. Зокрема, раніше вчені були змушені обирати: або бачити продихи, або вимірювати їхню роботу, відслідковувати одночасно ці два процеси було неможливо. Також раніше використовувалися зліпки листя (як стоматологічні форми), але вони давали лише статичний знімок, а звичайні мікроскопи не давали змоги контролювати середовище (світло, вологу, температуру, CO₂).
А продихи дуже чутливі до зовнішніх змін, тому такі методи не відображали реальної динаміки.
Система Stomata In-Sight значно відрізняється від попередників, адже включає три основні переваги.
«Разом це створює вікно в «живий листок», де в реальному часі видно реакцію рослини на зміну умов. Це важливо, оскільки завдяки цій технології вчені зможуть виявити фізичні й хімічні сигнали, які змушують продихи відкриватися чи закриватися та зрозуміти, як густота продихів впливає на ефективність рослини», — йдеться у дослідженні.
Так, підвищення водної ефективності дорівнює збільшенню шансів для врожаю в умовах спеки й посухи.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Аномалії погоди та постійні збої в логістиці цьогоріч добряче розхитали ціни на агропродукцію. Вартість того ж зерна сьогодні дуже різниться від області до області — позначки на цінниках залежать від близькості до кордону чи портів і наявності вільних місць на елеваторах.

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Обсяг виробництва продукції рослинництва у Запорізькій області за січень – липень 2026 року скоротився на 16,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Сьогодні економіка виробництва змінилася настільки, що традиційна аграрна модель стає занадто дорогою та ризикованою. Коли собівартість зростає на 30%, питання виживання бізнесу стає питанням пошуку інструментів для збереження маржі.