Зони ризикованого землеробства: як працюватиме механізм

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Зазначається, що для територій із несприятливими природно-кліматичними умовами механізм працює поетапно:

1. Проведення відбору та аналізу ґрунту. За зверненням агровиробника відбір проб і визначення запасів продуктивної вологи здійснюють акредитовані агрохімічні лабораторії та наукові установи. Для озимих культур такі дослідження проводяться з 15 березня до 30 квітня, для ярих — з 15 травня до 15 червня.
2. Подання заявок агровиробниками. Після отримання висновків від лабораторій (на пошту або безпосередньо в самій установі) агровиробники, зареєстровані в Державному аграрному реєстрі (ДАР), до 1 липня подають заявки в ДАР разом із необхідними документами.
3. Перевірка документів на рівні області. Обласні державні адміністрації або обласні військові адміністрації формують спеціальні комісії, які впродовж 10 робочих днів перевіряють подані матеріали. Якщо пакет документів є неповним, заявка залишається без руху, заявник має 5 робочих днів для усунення недоліків та переподання заявки в ДАР.
4. Передання переліків земельних ділянок до Мінекономіки. До 30 липня обласні адміністрації подають до Мінекономіки перелік ділянок, що пропонуються до віднесення до зон ризикованого землеробства.
5. Внесення даних до ДАР. До 31 серпня Мінекономіки опрацьовує подані матеріали, затверджує зони ризикованого землеробства своїм наказом і вносить відповідну інформацію до ДАР.

Для територій ведення бойових дій передбачено окрему процедуру:

• Подання інформації Державної служби з надзвичайних ситуацій. До 5 червня ДСНС подає дані про забруднені або потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами території.
• Визначення земельних ділянок Держгеокадастром. Упродовж 10 робочих днів Держгеокадастр визначає відповідні земельні ділянки та передає цю інформацію до Мінекономіки.
• Інтеграція даних до ДАР. На завершальному етапі Мінекономіки вносить ці земельні ділянки до ДАР. 

«Наше завдання — зробити цей механізм зрозумілим, чітким і таким, що реально працює для агровиробника. Йдеться про системний підхід, який має враховувати як природно-кліматичні виклики, так і наслідки війни для сільського господарства. Саме тому важливо, щоб усі етапи — від збору даних до ухвалення рішень — були максимально прозорими та скоординованими», — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.