Загальний обсяг виробленої в Україні насіннєвої картоплі не задовільнить нинішній попит на ринку.
Про це повідомляє засновник СТОВ «Десна» Микола Пономаренко, пише AgroTimes.
«Я ще не почав копати картоплю, але впевнений, що всі очікувані 1,5 тис. т у нас заберуть, та вже готую контракти на придбання у Європі нових партій насіннєвого матеріалу. Наразі інформую моїх закордонних партнерів про необхідні обсяги, які буду купувати наступного року», — зазначає Микола Пономаренко.
За його словами, програма з розвитку насінництва, зокрема закупівель насіння, у господарстві розрахована на 10 років.
«Минулого року після початку війни я купив лише 40 т насіння, зараз — 230 т. Тобто все згаяне я надолужив цього року. Це вдалося, зокрема, завдяки перекредитуванню, пільговій програмі кредитування «5-7-9%» тощо. Банки мені і зараз під це пропонують кошти, адже впевнені у перспективі напряму», — говорить він.

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.

Картопляна промисловість Індії є однією з найбільших у світі: щороку країна виробляє близько 60 млн т картоплі, а загальна вартість ланцюжка створення вартості оцінюється приблизно у $13,46 млрд.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Літня спека призведе до значного недобору врожаю картоплі у господарствах Волинської області.

Інвестиції у потужності для зберігання, розвиток інфраструктури для переробки і наявність стабільної сировинної бази — ці чинники впливають на трансформацію галузі картоплярства.

Розвиток системи шкільного харчування також формує значний і передбачуваний попит на картоплю.

Попит на продукцію з доданою вартістю зростає швидше, ніж ринок загалом. Зокрема, в одній із торговельних мереж у 2024–2025 роках продажі вагової картоплі зросли на 12%, тоді як фасованої — на 60%.

Дефіцит вологи та тривала спека негативно вплинули на посіви картоплі у більшості регіонів України. Через це врожайність може бути на третину нижчою, ніж торік, а восени очікується подорожчання продукції.