Український столовий виноград — не конкурент імпорту

Про це розповів у ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» координатор проєкту EastFruit Weekly Ukraine Олександр Хорєв.

«В Україні існує чимало приватних господарств, що вирощують столовий виноград для власних потреб. Частина виробників намагається виходити на ринок, але здебільшого їхні обсяги надто малі й нерівномірні, щоб забезпечувати вимоги торговельних мереж», — пояснив він.

Мережевий ритейл вимагає від постачальників стабільних партій: однакової якості, калібру, сорту та гарантованих обсягів упродовж сезону. Це стандартні умови міжнародної торгівлі, але вітчизняні виноградарі поки що не здатні їх виконати.

У результаті український столовий виноград залишається нішевим продуктом, який можна зустріти хіба що на стихійних ринках або біля магазинів, де фермери продають невеликі партії «з рук». Така продукція не здатна скласти конкуренцію імпорту, пояснює фахівець.

«У нас вирощують увесь столовий виноград в аматорському, можна сказати, сегменті. Так, є красиві грона, які продають біля магазинів, іноді зустрічаються, але партії такого винограду, щоб постачати в якусь мережу, ніхто не може зробити», — уточнив Олександр Хорєв.

Він пояснив, що нинішні ціни на виноград, які бачать українці у супермаркетах, фактично визначаються постачаннями з-за кордону. Найбільшими гравцями залишаються Молдова та Туреччина. Осінній сезон традиційно забезпечує відносно низькі ціни завдяки масовим постачанням, проте ця тенденція триватиме недовго.

За прогнозами аналітиків, уже з листопада варто очікувати подорожчання. Ринок поступово переходить на постачання з південної півкулі — насамперед із Чилі, ПАР й Аргентини. Це суттєво впливає на логістику: транспортування океаном означає не лише додаткові витрати, а й час, що автоматично підвищує кінцеву вартість продукції для споживача.