Про це розповів завідувач відділу ринку матеріально-технічних ресурсів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, інформує ННЦ.
За його словами, основними споживачами українського насіння є країни СНД — Азербайджан, Білорусь, Молдова, Грузія, та ЄС — Австрія, Литва, Румунія. Також вітчизняний насіннєвий матеріал імпортують Туреччина, Індія та Південно-Африканська Республіка.
«У структурі українського експорту насіння домінує кукурудза. Обсяги поставок цього виду продукції на ринки країн світу у 2016 році у вартісному вимірі становили $15,8 млн, а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала 91,8%», — відмічає екперт.
При цьому за останні п`ять років в Україні намітилася тенденція до скорочення кількості виробників насіння і садивного матеріалу. Якщо в 2012 р. до Державного реєстру було занесено 1400 виробників насіння і садивного матеріалу, то у 2016 р. їх кількість скоротилася майже утричі — до 480.
Як прогнозує Олександр Захарчук, у середньостроковій та навіть довгостроковій перспективі Україна може збільшити експорт насіння у десятки разів, адже можливості щодо нарощування потужностей насіннєвих заводів з кожним роком невпинно зростають.
«Навіть із цьогорічними проблемами щодо сортової сертифікації насіння, призначеного для сертифікованого посіву та міжнародної торгівлі у 2017 р., Україна має великий потенціал нарощування експорту насіннєвого матеріалу не в якості товарного зерна, а у вигляді якісного посівного матеріалу», — підсумував Олександр Захарчук.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Залишати кукурудзу на перезимівлю в полі є вимушеним кроком через сукупність економічних, логістичних та погодних обмежень, а не є вдалою агротехнологічною стратегією.

Для проведення основних осінньо-польових робіт аграрному сектору необхідно близько 200 млрд грн обігового фінансування.

Кукурудза на полі ФГ «Осінь» у Київській області росте на 30 га. Цього року культура значно підсохла, хоча наприкінці серпня має виглядати зеленою. На краю поля сформувалися слабкі качани.

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

Рік тому компанії LNZ Group та «Сингента» анонсували початок розширеної співпраці щодо надання права українській компанії ексклюзивного виробництва насіння гібрида соняшнику НК Конді. Цього року ця співпраця розширилася і в сегменті кукурудзи.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

На сезон 2027/28 насіння соняшнику гібрида НК Конді селекції компанії Syngenta аграрії можуть придбати у LNZ Group. Саме ця компанія отримала ексклюзивні права на вирощування та реалізацію цього гібрида на українському ринку.

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

За нинішнього рівня цін точка беззбитковості для озимої пшениці становить близько 5 т/га за ринкової ціні збіжжя 9 тис. грн/т.