Рослини озимої пшениці в Україні, з огляду на погодні умови та пізні терміни сівби, можуть цього року припинити осінню вегетацію в різному фізіологічному стані — від появи шилець до фази кущіння.
Про це йдеться у жовтневому звіті фахівців Національної академії аграрних наук України, пише «АПК-Інформ».
«Існує імовірність, що частина площ озимини розпочне зимівлю, коли насіння за надпізньої сівби (принаймні в першій половині листопада) не проросте і буде знаходитися в ґрунті ще певний час, що, безумовно, матиме негативні наслідки на формування зернової продуктивності рослин навіть за їхньої успішній зимівлі», — уточнили науковці.
Також вони нагадали, що запорукою гарної перезимівлі пшениці озимої, тобто без суттєвих втрат, є процес загартування рослин. В умовах більшої частини України загартування рослин озимих культур, як правило, розпочинається наприкінці жовтня та триває впродовж листопада. Кращі умови для цього створюються в роки з нормальними умовами вологозабезпечення озимини протягом осінньої вегетації, з прохолодною і ясною погодою в другій половині осені та поступовим встановленням зимового режиму, починаючи з температури повітря на рівні 3–5°С морозу.
«Таким чином, зважаючи на поточний стан більшої частини посівів озимих зернових культур, можна стверджувати, що подальша їх доля буде залежати суто від погодних умов як зимового, так і ранньовесняного періодів, упродовж яких суттєво підвищується ризик ушкодження та загибелі рослин від можливої негативної дії абіотичних факторів. Проте рівень їхньої продуктивності за успішної перезимівлі залежатиме лише від достатнього забезпечення атмосферною вологою у наступний весняно-літній період», — підкреслюють фахівці.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Агрометеорологічні умови в Україні протягом другої декади жовтня 2026 року були переважно сприятливими для появи сходів та початкового розвитку озимих культур.

Ріпакова посівна відбувалася досить строкато. І кількість операцій із рістрегуляції традиційно буде вираховуватись індивідуально для кожного господарства та поля — на основі термінів сівби, висіяних гібридів, густоти посіву, погодних умов та інших факторів.

Посів озимих зернових у пізні терміни — цілком звичне явище з огляду на погодні виклики та складні реалії воєнного часу. Щоб строки сівби суттєво не вплинули на майбутню врожайність, варто приділити особливу увагу первинному захисту культур, зокрема у контексті контролю комплексу хвороб.

Українські сільгоспвиробники станом на 20 жовтня 2026 року засіяли озимими культурами 5,05 млн га, або 79,9% прогнозованих площ.

Підгризаючі совки є серйозною загрозою посівам озимих культур в осінній період. Зважаючи на активізацію цих та інших шкідників, варто ретельно моніторити поля, а під час вибору рішень для їх контролю — враховувати низку факторів навколишнього середовища.

Ріпак озимий продовжує вегетацію. Водночас погодні умови, що складаються наразі, є сприятливими для появи та росту бур’янів і падалиці культурних злаків, що мають вищу адаптивність навіть за складних умов.

Господарства групи компаній «Агрейн» завершили сівбу озимих культур під урожай 2027 року. Загалом під озимі культури у новому сезоні відведено понад 25 тис. га.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) закликає надати аграріям-переселенцям пріоритетний доступ до оренди державних земель, зокрема, які перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України (НААН).