Таку думку висловив голова асоціації «Укрсадпром», кандидат с.-г. наук Олександр Матвієць в інтерв'ю «Пропозиції».
«На даний момент найбільша проблема пов'язана з реалізацією вирощеної продукції, а також з тим, що ніякої конкретики в питанні урядової підтримки АПК досі немає. Тільки 11 лютого уряд визначився із сумою, яка піде на розвиток садівництва і виноградарства, — 400 млн грн», — зазначив він.
Матвієць підкреслив, що досі невідомо, на які саме цілі держава хотіла б спрямувати гроші та скільки саме — затвердженого порядку використання коштів на 2020 рік на сьогодні ще немає. Провідні асоціації із садівництва виступили з пропозицією залишити діючий порядок і діючі нормативи.
«Адже гроші потрібні садівникам двічі на рік — навесні та восени: навесні — щоб посадити сад або створити систему поливу, восени гроші потрібні тим, хто хоче провести осінню посадку, а також побудувати сховище. І якщо господарство, яке збиралося в 2020 р. закласти насадження, отримає кошти, скажімо, наприкінці грудня, то воно втратить цей рік. Тому ми категорично не згодні з висунутою Міністерством економіки пропозицією — давати кошти раз на рік», — пояснив він.
Крім того, залишається відкритим питання, коли минулого року деякі господарства, які створили сучасні сади, сучасні холодильники і лінії з шокового заморожування, не змогли отримати компенсації винятково з бюрократичних причин.
«Тому ми виступили з пропозицією переглянути це питання і надати можливість повторно розглянути їхні заявки в цьому році», — підсумував голова «Укрсадпрому».

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Минулого року Україна імпортувала понад 4 тис. т мигдалю, витративши на це 23 млн євро. Ці кошти могли б надходити місцевим виробникам, адже цей горіх можна успішно вирощувати в умовах українського клімату, особливо враховуючи державні програми на підтримку садівництва, що охоплюють 16 областей.

Парша та альтернаріоз — небезпечні хвороби плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови є сприятливими для патогенів, не варто чекати прояву симптомів ураження, а попередити інфікування за рахунок профілактичних обробок.

Міністерство аграрної політики та продовольства планує реалізувати у 2027 році законодавчі ініціативи для підтримки агропідприємств, які працюють у прифронтових територіях.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, займається переробкою яблук на сік, сидр та оцет. Плоди купують у місцевих жителів, а до збору залучають друзів і знайомих.

Державне бюро розслідувань (ДБР) перевіряє можливу схему незаконного отримання бюджетних дотацій за нібито наявне поголів’я овець та кіз на Одещині.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Аграрії Львівської області можуть отримати до 30% компенсації з обласного бюджету за придбання племінних нетелей та телиць. Документи приймають у Департаменті агропромислового розвитку ЛОВА до 10 жовтня 2026 року.

Нині уряд напрацьовує механізм компенсації за втрачені посіви для аграріїв у межах 50-кілометрової зони від бойових дій, а Міністерство аграрної політики та продовольства консолідує розмір площ, які підпадатимуть під виплату компенсації.