Хоча кукурудзи в Україні цього року посіяно менше, але господарства, в яких насіння було закуплене до війни, не відмовилися від цієї культури. Тому очікується, що її буде багато, і внутрішні ціни тиснутимуть на фермерів, тож їм доведеться продавати зерно за будь-якою ціною. При цьому світові ціни на зернові рвуться вгору.
Про це розповів комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія» Таір Мусаєв під час онлайн-конференції «Ефективний елеватор в період воєнного стану».
Він пояснює, що внутрішнє споживання кукурудзи в Україні дуже мале — 5-6 млн т. А налаштувати переробку, щоб експортувати продукцію з доданою вартістю, за три місяці не вдасться.
«В Україні лишилось 15-20 млн т кукурудзи цього врожаю, а вже за два місяці почнеться збір озимих культур, і всі склади будуть заповнені. Для кукурудзи просто не залишиться місця для зберігання. У фермерів буде два рішення. Перше — лишити її в полі до кращих часів, наприклад, до березня-квітня», — зазначає Таір Мусаєв.
Він попереджає, що хоч така практика й існує, але потрібно враховувати, що за продажу до Європи важливим фактором є наявність у зерні афлотоксинів, що з’являються, коли кукурудза збирається невчасно, і грибок має ідеальну температуру та вологість для розвитку. Тож після поставок зерна з афлотоксинами можуть початися проблеми з репутацією української кукурудзи.
«Другий варіант — рішення непопулярне, але його можна розглядати. Україна через порти з 2014 р. імпортувала вугілля, а оскільки вони зараз заблоковані, то проблема з’явиться з початком опалювального сезону. Тому одним із рішень може бути заміна вугілля на кукурудзу, звісно, де це можливо зробити»
На його думку, з таким підходом можна вирішити відразу дві проблеми: підтримка аграріїв і країни з погляду енергонезалежності.
До слова, проблем з експортом зерна у самого ТОВ «Баришівська зернова компанія» немає, його ніхто спалювати не буде. Підприємство ще на початку квітня придбало у місті Чєрна-над-Тисою (Словаччина) елеватор місткістю 20 тисяч тон одночасного зберігання, через який планує у подальшому перевалювати не лише минулорічний, а й новий урожай. Примітно, що на зерносховище, яке знаходиться практично упритул до кордону з Україною, заходять широкі «українські» залізничні колії, а виходять вузькі «європейські». Це робить процес перевантаження українського зерна максимально зручним. Після вирішення власних питань з експортом зерна у Баришівській зерновій компанії планують запустити програму допомоги іншим агровиробникам з подолання проблем вивезення урожаю.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Уряд Молдови не планує запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна, попри вимоги частини місцевих аграріїв. Наразі немає підстав для таких кроків, оскільки цього сезону українське зерно фактично не надходило на молдовський ринок.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Польські порти, залізниця й автомобільні переходи залишаються критично важливими для української логістики, однак не здатні повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України за перший місяць 2026/27 МР складає 2,6 млн т, що на 55% більше за показник минулого сезону.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив «Баришівській зерновій компанії» (входить до структури Grain Alliance) придбати частину української медової групи.

За час війни відбулися зміни як у виробництві сільгоспкультур, так і в економіці елеваторного бізнесу. В хороші роки 50% доходності давало сушіння кукурудзи. Наразі обсяги цієї культури значно скоротилися, що кардинально змінило елеваторний бізнес і можливість генерувати дохід і окупність.