Попит на карбамід залишається високим з боку аграріїв, трейдерів та виробників КАС.
Як повідомляє Barva Invest, станом на 11 березня ціна на імпортний карбамід виросла порівняно з попереднім тижнем на 10,1 тис грн/т — до 40-42 тис грн/т на умовах FCA-порт, пише GrainTrade.
Дефіцит карбаміду в Україні експерти прогнозували ще до початку війни на Близькому Сході, оскільки вже понад чотири роки його випускає лише один виробник — Черкаський завод «Азот», який у 2025 році скоротив виробництво карбаміду на 42% — до 232 тис. т, більша частина з яких була вироблена у першому півріччі, тому перехідні запаси дуже обмежені. Наразі Ostchem не пропонує карбамід для продажу та навіть не декларує ціни на нього.
«Обмежена пропозиція призвела до погіршення співвідношення вартості добрив і агропродукції. Зараз для придбання 1 т карбаміду покупцям знадобиться на 56% більше кукурудзи, або на 57% більше пшениці, ніж торік. Після зростання цін останніми днями цей показник перевищив середньорічний рівень, і гіршим він був лише у 2022 році», — зазначають у Barva Invest.
Український ринок добрив залишається дуже залежним від імпорту, тому протягом зими трейдери активно купували карбамід у Нігерії, Азербайджані та країнах Середньої Азії. Проте війна на Близькому Сході кардинально змінила ситуацію на світовому ринку.
Країни Перської затоки є найбільшими у світі експортерами карбаміду, тому зупинка постачань призвела до різкого зростання світових цін і посилення конкуренції за наявні обсяги у Причорномор’ї та Середземномор’ї, пояснюють аналітики.
З огляду на те, що завод в Азербайджані вже місяць не працює, виробники з Північної Африки розпродали продукцію до кінця березня, а пропозиція з Центральної Азії обмежена, вітчизняним імпортерам дуже складно знаходити вільний товар. Частина з них зупинила продажі в очікуванні подальшого зростання цін.
Експерти прогнозують подальше зростання цін на карбамід, хоча не відкидають короткочасного зниження. Ціни підтримують висока вартість газу, дефіцит пропозиції, активний попит і подорожчання імпорту, а також девальвація гривні.
«Зменшення ажіотажного попиту на газ і добрива може призвести до незначного зниження цін, проте навряд чи вони повернуться до лютневого рівня», — прогнозують фахівці.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Зроcтання цінового спреду на карбамід фіксують на українському ринку.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Партія карбаміду вперше за останні 7 років була відвантажена через порт Чорноморськ для міжнародних покупців у країнах Середземноморського регіону.

Ринок пшениці та кукурудзи входить у найбільш турбулентний період за останні тридцять років. Попередні кризи — світова продовольча криза 2007–2008 рр., перебої у постачанні 2010 р., посуха в США 2012 р. — були переважно однофакторними: шок урожаю, стрибок нафти або короткострокова фінансова паніка. Сьогодні на світовий зерновий ринок одночасно тиснуть щонайменше вісім структурних факторів.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Компанія «НІБУЛОН» завершила повну оцінку карбонового балансу всіх виробничих філій за 2025 рік відповідно до міжнародного стандарту GHG Protocol.