Попит на карбамід залишається високим з боку аграріїв, трейдерів та виробників КАС.
Як повідомляє Barva Invest, станом на 11 березня ціна на імпортний карбамід виросла порівняно з попереднім тижнем на 10,1 тис грн/т — до 40-42 тис грн/т на умовах FCA-порт, пише GrainTrade.
Дефіцит карбаміду в Україні експерти прогнозували ще до початку війни на Близькому Сході, оскільки вже понад чотири роки його випускає лише один виробник — Черкаський завод «Азот», який у 2025 році скоротив виробництво карбаміду на 42% — до 232 тис. т, більша частина з яких була вироблена у першому півріччі, тому перехідні запаси дуже обмежені. Наразі Ostchem не пропонує карбамід для продажу та навіть не декларує ціни на нього.
«Обмежена пропозиція призвела до погіршення співвідношення вартості добрив і агропродукції. Зараз для придбання 1 т карбаміду покупцям знадобиться на 56% більше кукурудзи, або на 57% більше пшениці, ніж торік. Після зростання цін останніми днями цей показник перевищив середньорічний рівень, і гіршим він був лише у 2022 році», — зазначають у Barva Invest.
Український ринок добрив залишається дуже залежним від імпорту, тому протягом зими трейдери активно купували карбамід у Нігерії, Азербайджані та країнах Середньої Азії. Проте війна на Близькому Сході кардинально змінила ситуацію на світовому ринку.
Країни Перської затоки є найбільшими у світі експортерами карбаміду, тому зупинка постачань призвела до різкого зростання світових цін і посилення конкуренції за наявні обсяги у Причорномор’ї та Середземномор’ї, пояснюють аналітики.
З огляду на те, що завод в Азербайджані вже місяць не працює, виробники з Північної Африки розпродали продукцію до кінця березня, а пропозиція з Центральної Азії обмежена, вітчизняним імпортерам дуже складно знаходити вільний товар. Частина з них зупинила продажі в очікуванні подальшого зростання цін.
Експерти прогнозують подальше зростання цін на карбамід, хоча не відкидають короткочасного зниження. Ціни підтримують висока вартість газу, дефіцит пропозиції, активний попит і подорожчання імпорту, а також девальвація гривні.
«Зменшення ажіотажного попиту на газ і добрива може призвести до незначного зниження цін, проте навряд чи вони повернуться до лютневого рівня», — прогнозують фахівці.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Зроcтання цінового спреду на карбамід фіксують на українському ринку.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Партія карбаміду вперше за останні 7 років була відвантажена через порт Чорноморськ для міжнародних покупців у країнах Середземноморського регіону.

Ринок пшениці та кукурудзи входить у найбільш турбулентний період за останні тридцять років. Попередні кризи — світова продовольча криза 2007–2008 рр., перебої у постачанні 2010 р., посуха в США 2012 р. — були переважно однофакторними: шок урожаю, стрибок нафти або короткострокова фінансова паніка. Сьогодні на світовий зерновий ринок одночасно тиснуть щонайменше вісім структурних факторів.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Компанія «НІБУЛОН» завершила повну оцінку карбонового балансу всіх виробничих філій за 2025 рік відповідно до міжнародного стандарту GHG Protocol.