Агрометеорологічні умови останніх двох декад жовтня в Україні сприятливо вплинули на раніше засіяні площі озимими культурами, і якщо в листопаді буде порівняно тепла погода, як це було минулого року, стан посівів істотно покращиться.
Про це йдеться у звіті Національної академії аграрних наук України, опублікованому на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
«Але якщо ж вегетація озимини припиниться на початку листопада (середні багаторічні строки), то посіви увійдуть у зиму слабо розвинутими, і їх перезимівля ускладниться», — зазначили науковці.
Так, за спостереженнями науковців ННЦ «Інститут землеробства НААН», за середніми багаторічними даними, на Київщині озимина припиняє вегетацію 30 жовтня – 2 листопада. Нинішнього року, за умов припинення вегетації в такі строки, беручи до уваги фактичний стан рослин та прогноз погоди надалі, можна очікувати, що на більшості площ озимі культури увійдуть у зиму в фазі «3-й листок» та «початок кущіння», на пізніх посівах — «утворення сходів».
«За експертною оцінкою, площа озимих культур у слаборозвиненому стані на початок зими (за умови температурного фону, близького до норми) в середньому на Київщині може становити близько 10-15%», — додають у НААН.
Проведений аналіз стану озимих культур науковцями показав, що рослини пшениці озимої, сівбу якої проводили в кінці вересня – на початку жовтня, після різних попередників налічують 1-2 листки і мають висоту 6-15 см. За пізньої сівби (15 жовтня) рослини пшениці озимої тільки-но утворили сходи.
«Судячи з того, що середня багаторічна дата припинення вегетації озимої пшениці в Дніпропетровській області становить 5-11 листопада, прогнозовано існує велика ймовірність, що на частині жовтневих посівів для розвитку рослин не вистачить тепла, і рослини можуть закінчити вегетацію в слаборозвиненому стані, або ж не утворивши сходів узагалі», — вказується в повідомленні.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Агрометеорологічні умови в Україні протягом другої декади жовтня 2026 року були переважно сприятливими для появи сходів та початкового розвитку озимих культур.

Ріпакова посівна відбувалася досить строкато. І кількість операцій із рістрегуляції традиційно буде вираховуватись індивідуально для кожного господарства та поля — на основі термінів сівби, висіяних гібридів, густоти посіву, погодних умов та інших факторів.

Посів озимих зернових у пізні терміни — цілком звичне явище з огляду на погодні виклики та складні реалії воєнного часу. Щоб строки сівби суттєво не вплинули на майбутню врожайність, варто приділити особливу увагу первинному захисту культур, зокрема у контексті контролю комплексу хвороб.

Українські сільгоспвиробники станом на 20 жовтня 2026 року засіяли озимими культурами 5,05 млн га, або 79,9% прогнозованих площ.

Підгризаючі совки є серйозною загрозою посівам озимих культур в осінній період. Зважаючи на активізацію цих та інших шкідників, варто ретельно моніторити поля, а під час вибору рішень для їх контролю — враховувати низку факторів навколишнього середовища.

Ріпак озимий продовжує вегетацію. Водночас погодні умови, що складаються наразі, є сприятливими для появи та росту бур’янів і падалиці культурних злаків, що мають вищу адаптивність навіть за складних умов.

Господарства групи компаній «Агрейн» завершили сівбу озимих культур під урожай 2027 року. Загалом під озимі культури у новому сезоні відведено понад 25 тис. га.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) закликає надати аграріям-переселенцям пріоритетний доступ до оренди державних земель, зокрема, які перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України (НААН).