Україна має велике водне дзеркало і достатній потенціал для відновлення пошкоджених сільгоспземель завдяки донним відкладенням.
Про це йшлося під час презентації результатів дослідження на цю тему українських науковців, повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Фахівці вивчили досвід іноземних країн, а також провели низку досліджень та лабораторних аналізів зразків мулу, відібраного у рибогосподарських водоймах Волинської, а також Харківської областей. Дослідження показали, що за вмістом основних елементів удобрення донні відкладення не поступаються, а подекуди переважають за показниками органічні добрива.
«Видалення донних відкладень зі ставків зможе закрити одразу два важливих питання. Це забезпечення екологічного догляду за водними об’єктами та відновлення пошкоджених ґрунтів під час воєнних дій. У складі донних відкладень є важливі мікроелементи й речовини, які необхідні для відновлення деградованих, малопродуктивних чи пошкоджених ґрунтів. Тож, очищаючи водойми від мулу, ми можемо його використовувати як добриво для сільгоспземлі», — зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня.
В Україні понад 40 тис. ставків, у яких щорічно накопичується від 45 до 60 млн т донних відкладень. Із них 30-35 млн т варто видаляти для підтримки безпечного екологічного середовища. У складі донних відкладень є вуглець, азот, фосфор, калій, мікроелементи й інші речовини, які необхідні для удобрення ґрунтів.
«Потенційний еколого-економічний ефект від застосування донних відкладень для відновлення ґрунтів оцінюється у 22,4-26,1 млрд грн», — розрахували фахівці.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Центр передового досвіду з аналізу ґрунтів (Soil Analysis Center of Excellence) планують створити в Україні.

Низька якість ґрунтів спостерігається у трьох областях України — Сумській, Волинській та Житомирській.

Перший в Україні Музей живого ґрунту SOIL MUSEUM відкрили у Полтавському державному аграрному університеті.

Деокуповані території Київської та Чернігівської областей найбільше з північних регіонів зазнали пошкодження ґрунтів унаслідок повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року.

Тваринництва в Україні має бути більше, щоб забезпечити більше виробництво і внесення органічних добрив. Доки в кожному селі на фермах не буде достатньо корів, процес деградації ґрунтів не зупиниться.

Площа сільськогосподарських угідь з потенційно забрудненими ґрунтами в Київській, Житомирській, Сумській та Чернігівській областях сягає 765,13 км².

ТОВ «Краєвид Полісся» заходить у вирощування люпину жовтого, який витримує кислотність ґрунту 4,5. У господарстві є поля з рН 4,5-4,7, де намагалися вносити вапно за результатами аналізів, і на цих площах добре ростуть жито або люпин.

Однією з найбільших проблем у сільському господарстві України є низький вміст азоту в ґрунті. Його можна поповнити внесенням фосфорних добрив, адже фосфор накопичується та буде використовуватися наступними культурами.

Зміна клімату, деградація ґрунтів і нестача прісної води — усе це ставить під загрозу стабільність світового виробництва продовольства. Але шведський стартап OlsAro пропонує вражаюче рішення: пшеницю, яка росте на засолених ґрунтах.

Відновлення сільськогосподарських ґрунтів України після війни коштуватиме щонайменше $20 млрд, що складає близько 15% ВВП країни до вторгнення.