Аграріям радять проводити захист ріпаку інсектицидами, які менш токсичні для бджіл

Про це повідомляють спеціалісти компанії UKRAVIT.

Відзначається, що при стабілізації температурного режиму розпочнеться масовий літ і заселення посівів такими небезпечними видами, як ріпаковий квіткоїд, оленка волохата, прихованохоботники та ріпаковий пильщик.

Однак яскраво-жовті квіти ріпаку приваблюють не лише шкідників, але й бджіл, джмелів та інших корисних ентомофагів. Тому до системи захисту необхідно підійти з особливою відповідальністю, щоб забезпечити культурі максимальний захист при мінімальній шкоді для корисних видів або й її відсутності.

В даній ситуації рекомендується використовувати так звані «м’які інсектициди». Що це означає? Деякі діючі речовини в силу свого механізму дії, селективності та фізико-хімічних властивостей володіють меншою токсичністю для бджіл порівняно з піретроїдами, фосфорорганікою та більшістю неонікотиноїдів. Для оцінки токсичності кожної діючої речовини щодо бджіл використовується показник ЛД₅₀ контактно мкг/бджолу — це середня статистично отримана однократна доза пестициду в мікрограмах на бджолу, яка може спричинити загибель 50% корисних комах при контакті з нею. Чим більший даний показник, тим більша кількість препарату повинна потрапити на бджолу, щоб спричинити загибель, а отже, тим він «безпечніший».

Найпоширеніші діючі речовини, які застосовують аграрії в Україні: серед піретроїдів показник ЛД₅₀ контактно мкг/бджолу для лямбда-цигалотрину становить 0,038, альфа-циперметрину — 0,033, а біфентрину — всього 0,016. Що стосується фосфорорганічних сполук, для хлорпірифосу він становить 0,059, для диметоату — 0,1. Серед неонікотиноїдів ідентично: для загибелі 50% бджіл буде достатньо всього 0,024 мкг/бджолу тіаметоксаму, 0,044 — клотіанідину та 0,081 — імідаклоприду. Однак у цій хімічній групі є і виняток — це ацетаміприд — 8,09 мкг/бджолу та найменш токсичний тіаклоприд — 38,82 мкг/бджолу.

Враховуючи це, компанія UKRAVIT має у своєму портфелі, в тому числі, й інсектициди, які дозволяють захистити посіви ріпаку та сади в період цвітіння. Зокрема, це продукти АЦ Люкс (ацетаміприд, 200 г/кг) та Лювітор (тіаклоприд, 240 г/л). Основна їхня перевага — це низький рівень токсичності щодо корисних ентомофагів. Ці інсектициди належать до хімічного класу неонікотиноїди, тому механізм дії однаковий — це системні діючі речовини із контактною та кишковою дією, що блокують ацетилхоліновий рецептор. Однак за фізико-хімічними властивостями відмінності все ж таки є: розчинність ацетаміприду у воді — 2950 мг/л, а тіаклоприду — лише 184 мг/л. Це свідчить про високу системність у рослині першого та його здатність захищати необроблені частини і триваліший захист другого — за рахунок локалізації діючої речовини у оброблених частинах рослин. Показник водного фотолізу (здатність зберігатися під дією ультрафіолету у днях) для тіаклоприду стабільний, а для ацетаміприду становить 34 доби. АЦ Люкс (0,15-0,25 кг/га) та Лювітор (0,3-0,4 л/га) ефективно контролюють ріпакового квіткоїда, види прихованохоботників, клопів, попелиць та капустяної стручкової галиці (комарик).

Також минулого року UKRAVIT представила ринку новий інсектицид Колібріс, одна з діючих речовин якого добре відома — тіаклоприд, а інша володіє принципово іншим механізмом дії — новалурон. Варто відразу зазначити, що ЛД₅₀ новалурону становить >100 мкг/бджолу. Колібріс (тіаклоприд, 280 г/л + новалурон, 120 г/л) — це продукт для повноцінного захисту ріпаку від найширшого спектра шкідників. Комбінація неонікотиноїду та бензоїл-сечовини забезпечує надійний контроль шкідників на всіх стадіях їх розвитку. Це реалізується насамперед за рахунок новалурону, який порушує біохімічні процеси утворення хітину — складової кутикули шкідників — і призводить до неможливості переходу личинок з однієї стадії в іншу. Цикл розвитку шкідників припиняється, і вони гинуть. Розчинність новалурону у воді дуже низька порівняно з тіаклопридом — всього 0,003 мг/л (це контактна діюча речовина). Такі основні фізико-хімічні властивості доповнюють одна одну і забезпечують високу ефективність проти ріпакового квіткоїда, біланів, оленки волохатої, капустяної стручкової галиці (комарик), видів прихованохоботників та ряду інших шкідників при нормі витрати 0,25-0,35 л/га.

Слід пам’ятати, що обприскування необхідно проводити у вечірні, нічні, інколи у ранкові години, а не в період масового льоту корисних ентомофагів!