Як говориться у повідомленні Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), правки призвели до зростання різниці між експортними та внутрішніми закупівельними цінами на соєві боби. При цьому лобісти скасування експортного відшкодування ПДВ для сої та ріпаку переконували, що прийняття «соєвих правок» не матиме жодного впливу на аграрну галузь.
«Через невідшкодування ПДВ посередникам дрібні виробники соєвих бобів не можуть отримати справедливу ціну за свій врожай. Внутрішні переробники, користуючись тим, що дрібні аграрії не можуть самостійно експортувати продукцію, занижують закупівельні ціни», — пояснює заступник голови ВАР Михайло Соколов.
Вже протягом перших місяців нового 2018-2019 маркетингового року (МР, вересень 2018 — серпень 2019) різниця між експортними цінами та внутрішніми закупівельними цінами на соєві боби в середньому збільшилася на 10 відсоткових пунктів порівняно з відповідним періодом попереднього року і наразі складає близько 20%. Зокрема, у жовтні-лютому 2017-2018 МР, середня різниця між цінами сої на базисі FOB та EXW складала 35 $/т, а в жовтні-лютому поточного маркетингового року ця різниця збільшилася на $17 і складає вже 52 $/т. Для порівняння, різниця між цінами кукурудзи на базисі FOB та EXW протягом аналогічного періоду збільшилася лише на $6, що можна віднести до збільшення ціни логістичних витрат, вважають експерти.
Фактично через правові колізії малі та середні аграрії досі не можуть отримати відшкодування ПДВ за експортований товар, зазначають у ВАР.
«Справа в тому, що наприкінці грудня 2018 року Державна фіскальна служба оприлюднила податкову консультацію, в якій зазначалось, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «сільськогосподарське підприємство». А отже виробники повинні нібито повернути до бюджету відшкодоване ПДВ за всі операції з експорту сої, що були здійснені після 1 вересня 2018 року. При тому, що ще у жовтні минулого року Міністерство фінансів у відповідь на запит ДФС інформувало, що поняття «сільськогосподарське підприємство» визначене у законодавстві як для юридичних, так і для фізичних осіб. В результаті ситуації, що склалася, вирощування сої стане економічно нерентабельним, а отже посівні площі під цією культурою надалі будуть скорочуватись», — прогнозують експерти.
Для довідки: в серпні 2018 року Президент України Петро Порошенко підписав законопроект №7403-Д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур», яким, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів і ріпаку не застосовуватиметься для сільськогосподарських підприємств — виробників зазначених олійних культур.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Затяжні опади ускладнюють збирання кукурудзи в Україні та збільшують витрати аграріїв.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) пропонує запровадити 10-річний перехідний період для адаптації українського агросектору до вимог ЄС, відлік якого розпочинатиметься з моменту вступу України до об'єднання.

Через подорожчання дизельного пального українські аграрії переглядають технології вирощування озимих культур і відмовляються від частини операцій з обробітку ґрунту. Це дає змогу скоротити витрати, однак може вплинути на майбутню врожайність.

Уряд призупинив бюджетне відшкодування податку на додану вартість бізнесу на загальну суму 18 млрд грн на тлі дефіциту бюджетного фінансування.

В Україні в умовах блокади морського експорту соя наразі залишається найменш проблемною культурою для реалізації.

ТОВ «МІНЕРАЛІС», що входить до групи компаній Prometey, у 2022 році заявило до відшкодування 41 млн грн ПДВ. Податкова відмовила, і компанія звернулася до суду.

Спілка українських підприємців (СУП) виступає проти підвищення податків для фінансування механізму страхування та компенсації воєнних ризиків.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.