Як говориться у повідомленні Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), правки призвели до зростання різниці між експортними та внутрішніми закупівельними цінами на соєві боби. При цьому лобісти скасування експортного відшкодування ПДВ для сої та ріпаку переконували, що прийняття «соєвих правок» не матиме жодного впливу на аграрну галузь.
«Через невідшкодування ПДВ посередникам дрібні виробники соєвих бобів не можуть отримати справедливу ціну за свій врожай. Внутрішні переробники, користуючись тим, що дрібні аграрії не можуть самостійно експортувати продукцію, занижують закупівельні ціни», — пояснює заступник голови ВАР Михайло Соколов.
Вже протягом перших місяців нового 2018-2019 маркетингового року (МР, вересень 2018 — серпень 2019) різниця між експортними цінами та внутрішніми закупівельними цінами на соєві боби в середньому збільшилася на 10 відсоткових пунктів порівняно з відповідним періодом попереднього року і наразі складає близько 20%. Зокрема, у жовтні-лютому 2017-2018 МР, середня різниця між цінами сої на базисі FOB та EXW складала 35 $/т, а в жовтні-лютому поточного маркетингового року ця різниця збільшилася на $17 і складає вже 52 $/т. Для порівняння, різниця між цінами кукурудзи на базисі FOB та EXW протягом аналогічного періоду збільшилася лише на $6, що можна віднести до збільшення ціни логістичних витрат, вважають експерти.
Фактично через правові колізії малі та середні аграрії досі не можуть отримати відшкодування ПДВ за експортований товар, зазначають у ВАР.
«Справа в тому, що наприкінці грудня 2018 року Державна фіскальна служба оприлюднила податкову консультацію, в якій зазначалось, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «сільськогосподарське підприємство». А отже виробники повинні нібито повернути до бюджету відшкодоване ПДВ за всі операції з експорту сої, що були здійснені після 1 вересня 2018 року. При тому, що ще у жовтні минулого року Міністерство фінансів у відповідь на запит ДФС інформувало, що поняття «сільськогосподарське підприємство» визначене у законодавстві як для юридичних, так і для фізичних осіб. В результаті ситуації, що склалася, вирощування сої стане економічно нерентабельним, а отже посівні площі під цією культурою надалі будуть скорочуватись», — прогнозують експерти.
Для довідки: в серпні 2018 року Президент України Петро Порошенко підписав законопроект №7403-Д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур», яким, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів і ріпаку не застосовуватиметься для сільськогосподарських підприємств — виробників зазначених олійних культур.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Уряд Молдови представив проєкт податкової політики на 2027 рік, який передбачає збереження пільгової ставки ПДВ у розмірі 8% для соціально важливих товарів, а для низки інших категорій, зокрема сільського господарства, HoReCa, сфери розміщення та туризму, — встановлення ставки 12%.

Міжнародний валютний фонд оновив документ, який визначає структурні маяки для України.

Кількість платників, яким були заблоковані податкові накладні/розрахунки коригування (ПН/РК), у березні 2025 року становила 8,3 тис., або 5% до тих, хто подавав документи на реєстрацію.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.

Як у фермерів, так і у великих агрохолдингів є запаси ріпаку, оскільки вони чекають офіційного впровадження експортного мита.