Одна з найбільших вантажних компаній Клайпедського порту — «Термінал насипних вантажів» (Biriu kroviniu terminalas, BKT) — запропонувала Україні свої потужності для відвантаження зернових культур.
Про це повідомив основний акціонер BKT Ігор Удовицький, пише агентство BNS.
«Якщо буде досягнуто відповідної домовленості між усіма зацікавленими сторонами, то до врожаю 2023 р. BKT міг би перевалити близько 10 млн т українського зерна, або близько 1 млн т на місяць», — зазначив Ігор Удовицький.
«З урахуванням того, що у серпні 2022 р. всі морські термінали трьох українських портів змогли відвантажити близько 1,6 млн т, пропозиція BKT — це реальна можливість для України суттєво збільшити експорт зерна, а отже і валютні надходження», — наголосив він.
Повідомляється, що Ігор Удовицький звернувся до Ради з конкуренції Литви (антимонопольної служби) за дозволом на купівлю 30% акцій BKT та отриманням одноосібного контролю над підприємством. 5 вересня він підтвердив наміри викупити частку, проте суму угоди та інших умов не розкрив.
Глава вантажної компанії LTG Cargo групи «Литовська залізниця» (Lietuvos gelezinkeliai, LTG) Егле Шиме раніше повідомляла, що перевезення до Клайпедського порту українського зерна можуть становити максимум близько 3 млн т на рік — шість складів приблизно по 1,3 тис. т на добу.
Експерти вважають, що зараз через Литву можна перевозити за рік лише приблизно 1 млн т українського зерна, оскільки до більшої кількості не готові логістичні ланцюжки. Тим часом Клайпедський порт, де стивідори вже відвантажують невеликі партії українського зерна, заявляє про можливість збільшити їхню перевалку до 8-9 млн т на рік.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Україна домовляється з Польщею про збільшення залізничного транзиту та розраховує наростити обсяги експорту через польські порти до близько 6,5 млн т.

Повноцінної альтернативи морським шляхам через порти Великої Одеси для забезпечення експортного потенціалу України наразі немає. Водночас держава працює над створенням умов для розвитку приватного флоту та безпечної роботи бізнесу.

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Латвія та Литва збираються найближчим часом розглянути заборону транзиту російського зерна через свої порти.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 4 вересня складає 3,9 млн т, що на 14% менше за показник минулого сезону.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Україна та Литва обговорили практичну співпрацю у відновленні та розвитку морських портів, зокрема модернізацію інфраструктури та залучення інвестицій.

Закупівельні ціни на пшеницю у Литві такі низькі, що деяким фермерам вигідніше її спалювати, ніж продавати.