Одна з найбільших вантажних компаній Клайпедського порту — «Термінал насипних вантажів» (Biriu kroviniu terminalas, BKT) — запропонувала Україні свої потужності для відвантаження зернових культур.
Про це повідомив основний акціонер BKT Ігор Удовицький, пише агентство BNS.
«Якщо буде досягнуто відповідної домовленості між усіма зацікавленими сторонами, то до врожаю 2023 р. BKT міг би перевалити близько 10 млн т українського зерна, або близько 1 млн т на місяць», — зазначив Ігор Удовицький.
«З урахуванням того, що у серпні 2022 р. всі морські термінали трьох українських портів змогли відвантажити близько 1,6 млн т, пропозиція BKT — це реальна можливість для України суттєво збільшити експорт зерна, а отже і валютні надходження», — наголосив він.
Повідомляється, що Ігор Удовицький звернувся до Ради з конкуренції Литви (антимонопольної служби) за дозволом на купівлю 30% акцій BKT та отриманням одноосібного контролю над підприємством. 5 вересня він підтвердив наміри викупити частку, проте суму угоди та інших умов не розкрив.
Глава вантажної компанії LTG Cargo групи «Литовська залізниця» (Lietuvos gelezinkeliai, LTG) Егле Шиме раніше повідомляла, що перевезення до Клайпедського порту українського зерна можуть становити максимум близько 3 млн т на рік — шість складів приблизно по 1,3 тис. т на добу.
Експерти вважають, що зараз через Литву можна перевозити за рік лише приблизно 1 млн т українського зерна, оскільки до більшої кількості не готові логістичні ланцюжки. Тим часом Клайпедський порт, де стивідори вже відвантажують невеликі партії українського зерна, заявляє про можливість збільшити їхню перевалку до 8-9 млн т на рік.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

НАТО направить до Чорного моря додаткові морські патрульні літаки, радарні системи та безпілотники.

Ситуація на фрахтовому ринку Чорного моря та Дунаю залишається складною та напруженою, оскільки нові атаки на торгові судна та часта зупинка навігації Сулінським каналом ускладнюють планування нових рейсів.

Компанія Dragon Capital прогнозує 2 роки падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України.

Фрахтові ставки на перевезення костерами з українських дунайських портів зросли через збільшення часу очікування проходження Сулінського каналу. Після закриття через негоду 26 вересня канал відновив роботу 3 жовтня, однак наразі лише для суден, що прямують на вихід.

За підсумками вересня було експортовано 2,4 млн т агропродукції, що становить 46% від потреби. З них зернових 1,4 млн т — це 38% від потенційно необхідного експорту.

Країни Балтії ретельніше контролюватимуть походження транзитного зерна з метою протидії торгівлі українською подукціїєю, викраденою росією з тимчасово окупованих територій.

Латвія та Литва збираються найближчим часом розглянути заборону транзиту російського зерна через свої порти.

Україна та Литва обговорили практичну співпрацю у відновленні та розвитку морських портів, зокрема модернізацію інфраструктури та залучення інвестицій.