ІТ-фермер шукає рішення, які можна використовувати в агровиробництві, зокрема овочівництві, аби автоматизувати процеси та полегшити роботу працівникам.
Про це розповів власник ФГ «Мельник Агро» Микола Мельник на конференції «Режисери трансформацій. Understaffed».
«Рішень дуже багато, і їх було досить складно систематизувати між собою. Тому, маючи велику ІТ-компанію, я вирішив усе зробити самостійно. До прикладу, тільки на те, щоб кочегар правильно закидав дрова, і я бачив цей процес у своєму телефоні, витратили приблизно 5 млн грн. Тепер керувати процесом легко. Кочегар у системі бачить котли, йому просто потрібно обрати відповідний котел, і обладнання автоматично запускає роботу. Якщо натиснути на насос, система показує, куди подається вода тощо», — пояснив Микола Мельник.
Він додав, що у господарстві розробили власну систему автоматизації. Невеликий комп'ютер можна встановити на будь-що, і він оптимізує процес. У тепличному бізнесі почали автоматизовувати все, що тільки можна, і скоротили людський ресурс.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Гідропонна ферма Green Clover на Хмельниччині сьогодні вирощує до 40 кг базиліку на тиждень. За наявності великого покупця підприємство готове розширити виробництво до 200 кг на тиждень.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

Ще десять років тому агробізнес асоціювався переважно із землею, технікою та врожайністю. Сьогодні цього вже недостатньо. Світ входить у нову епоху, де ключовим ресурсом стають не гектари, а дані. Саме вони дозволяють агровиробникам працювати швидше, точніше та ефективніше.