Про це йшла мова в Києво-Могилянській Бізнес школі у ході першого воркшопу, присвяченого створенню закупівельної групи.
За основу української версії майданчика взято вже працюючу систему Horeca GGZ, а фірмою-оператором платформи закупівель стане Hinode.
Наразі вже створено групу з тестування для адаптації польської моделі до українських реалії. Як повідомляють представники Horeca GGZ, процес модифікації першої моделі триватиме кілька тижнів, а вже за 1-1,5 місяці запланована презентація остаточної версії.
«Паралельно ми вивчаємо законодавство України і умови постачання та логістики, адже вони можуть відрізнятися від польських. Варто сказати, що пропонована нами модель працює виключно з електронними документами тож українським компаніям потрібно буде відходити від паперового документообігу. Також цей майданчик передбачає об'єднання і спілкування з конкурентами для отримання в результаті більш вигідних умов закупівлі продукції», — зазначає голова Ради правління польської гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ Томаш Савздарго.
Серед переваг роботи закупівельної групи її розробники називають чіткі та прозорі умови співпраці, просту реєстраційну форму, отримання рестораторами виняткових знижок від виробників, участь в семінарах і тренінгах, забезпечення комунікаційних процесів. Для виробників продукції участь на торговельному майданчику забезпечить лояльну групу клієнтів-замовників і стабільний плановий оборот.
Для довідки: гастрономічна закупівельна група Horeca GGZ працює в Польщі з 2010 року, але динамічно вона почала розвиватися лише в 2015 році. Сьогодні до її складу входять 3500 ресторацій, які на постійній основі закуповують продукцію у близько 50 постачальників.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Польська митниця запровадила усну заборону на використання митних складів або силосів для тимчасового зберігання українського зерна, яке проходить транзитом. Жодного офіційного документа про встановлення такого обмеження гравцям ринку не надано.

Прогнозований урожай зернових і олійних на 2026-2027 маркетинговий рік — 84,5 млн т, експортне завдання — більше 50 млн т. В умовах блокади чорноморських портів альтернативними шляхами можливо перевезти максимально 24-30 млн т. Проте така логістика дорога і повністю знищує маржинальність аграріїв. Ситуація буде ускладнюватися ще більше зі збором пізніх зернових. Також слід врахувати перехідні залишки на початок маркетингового року, які оцінюються у майже 13 млн т.

Україна за вісім місяців 2026 року імпортувала 26,9 тис. т свинини — у 1,8 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вартість імпорту зросла у 1,7 раза — до $65,1 млн.

Польські виробники капусти скаржаться на незвично велику кількість ворон, які завдають шкоди урожаю перед збором.

Українські експортери у липні через Польщу перевезли 400 тис. т агропродукції автомобільним і залізничним транспортом разом. У серпні їм вдалося вийти вже на 530 тис. т.

Заборона на імпорт українського ріпаку до Польщі не виключає збільшення постачань продуктів його переробки, насамперед ріпакової олії.

Україна домовляється з Польщею про збільшення залізничного транзиту та розраховує наростити обсяги експорту через польські порти до близько 6,5 млн т.

Компанія DP World розпочала діалог з Європейською комісією щодо роботи порту Констанца, для чого збирає фактичні дані ринку від українських експедиторів.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.
