Згідно державної програми підтримки українського бізнесу у воєнний час, підприємства, потужності яких знаходяться у зоні бойових дій, можуть релокуватися у Західну Україну. Держава сприяє пошуку нових локацій, розселенню персоналу компаній, допомагає у перевезенні потужностей підприємств. На сьогодні бажання евакуювати свій бізнес у безпечну зону озвучили понад 900 підприємців, переміщено вже 50 підприємств.
Про це повідомляє кадровий портал grc.ua.
«Розуміючи, що на новому місці підприємства будуть відчувати гостру потребу у підборі нових співробітників, організації логістики, навчанні працівників та створенні кадрових резервів, Федерація роботодавців України та кадровий портал grc.ua запроваджують спільний проєкт. На платформі grc.ua у кабінеті Федерації роботодавців України будуть безкоштовно розміщуватися вакансії підприємств, а також компаній, які забезпечують логістику промислових потужностей, перевезення персоналу, підготовку та навчання нових співробітників», — відмічають у компанії.
Для отримання допомоги роботодавці можуть писати на електронну пошту: [email protected]
У департаменті економічної політики Львівської ОВА повідомляють, що вже 40 підприємств прийняли рішення переїхати на територію області. Загалом же опрацьовано 235 заявок охочих релокуватись, і ця кількість постійно збільшується.
Керівник відділу інвестиційної політики департаменту економічної політики Львівської ОВА Орест Фільц зазначає, що бізнес Львівщини добре відгукується на потреби переміщених виробництв. Представники бізнесу вивільняють площі для того, щоб дати можливість комусь зайти до себе на виробництво, де є підведені комунікації, потужності, де все налагоджене і готове до роботи.
«Ми формуємо попередні запити від підприємств на релокацію, обробляємо їх і скидаємо їм пропозиції з прямим номером власника або представника об’єкту, де потенційно можна розмістити виробничі потужності. І вже вся подальша комунікація йде напряму між тим, хто шукає, та тим, хто пропонує», — розповів Орест Фільц.

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Війна змусила виробників, не лише агропродукції, адаптуватися до викликів. Бізнес продовжує впроваджувати інновації та шукати шляхи виживання. Сьогодні важливо перетворити стійкість на конкурентоспроможність завдяки партнерству, локалізованому виробництву, сучасній логістиці та новим інвестиціям.

Бізнесу потрібно зважати не лише на виклики війни, а і на захист підприємств і технологічних рішень від промислових вибухів у ході експлуатації обладнання.

На тлі системних трансформацій підприємства харчової та переробної промисловості стикаються з безпрецедентними викликами: від гострого дефіциту робітничих кадрів до складного пошуку балансу між очікуваннями працівників і платоспроможністю бізнесу.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Війна змінила український ринок праці. Під тиском мобілізації, міграції та хронічного дефіциту кадрів бізнес почав переглядати звичні кадрові стереотипи.

Українські компанії впродовж останніх років стикаються з дефіцитом керівників вищої ланки. На підбір, адаптацію та утримання таких спеціалістів бізнес витрачає найбільше ресурсів, тому їхні зарплати, як основний мотивуючий фактор, збільшилися за останній рік.