Завдання бізнесу — шукати у проблемах нові перспективи, і ГК «Прометей» вдалося їх знайти. Компанія не зупиняла роботу ні на день, і для цього постійно доводиться ухвалювати безліч нестандартних рішень.
Про це розповів власник та керівник Групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян на Саміті експортерів, який нещодавно провів Forbes у Києві.
«Можливості здебільшого з'явилися через те, що пішли з країни транснаціональні компанії, які не готові ризикувати. Оскільки нам бігти не було куди, ми прийняли рішення, що будемо працювати. Так, ризики є — і в оперативному управлінні я приймав рішення щодо кожної дрібниці. Тож ми зберегли компанію і розвивалися. Я вважаю, що зараз час можливостей. Тому що в агросекторі звільнилися великі напрями», — стверджує Рафаель Гороян.
За його словами, до відкриття зернового коридору компанія розвинула логістику через дунайські порти — невеликими теплоходами Handy та баржами продукцію доправляли до румунських портів. Крім того, вдалось налагодити наземні постачання залізничним та автомобільним транспортом до Румунії, Болгарії, Словенії, Молдови, Угорщини, Польщі. Завдяки цьому щомісяця за кордон, переважно до Європи, відправлялось близько 50 тис. т зерна. Відкриття зернового коридору дозволило збільшити експортні постачання компанії до 80-100 тис. т на місяць. Сьогодні основними ринками збуту є Туреччина, Єгипет, Греція, Болгарія та Румунія. Експортна ж виручка ГК «Прометей» за результатом 2022 року склала понад $280 млн.
Рафаель Гороян зазначив, що значне зростання логістичних витрат вдалось компенсувати через зниження закупівельних цін всередині країни. А використання власного автопарку дозволило «Прометею» заробити на логістичних послугах більше, ніж у попередні сезони.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Ускладнення під час перетину державного кордону та високі логістичні витрати змусили українських експортерів яблук призупинити відвантаження й переглянути плани продажів.

30 жовтня в Києві відбудеться ХХV Міжнародна конференція Fat & Oil Industry 2026. Для участі у конференції вже зареєструвалися близько 100 делегатів з понад 10 країн світу, серед яких — провідні учасники олійно-жирової галузі України.

Kernel («Кернел») у 2026 фінансовому році отримав $4,4 млрд виручки, що на 7% більше порівняно з минулим роком.

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.

ТОВ «МІНЕРАЛІС», що входить до групи компаній Prometey, у 2022 році заявило до відшкодування 41 млн грн ПДВ. Податкова відмовила, і компанія звернулася до суду.

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.

Елеватор агрохолдингу Prometey у Миколаєві зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російського реактивного дрона 9 вересня.

Ситуація із зерновим експортом у Чорноморському регіоні перейшла в нову фазу, коли ризики виконання контрактів стають важливішими за ціну та якість зерна.

Компанія Prometey активно розвиває бізнес в Єгипті та робить основний акцент на розвиток офісу в цій країні. Власник компанії Рафаель Гороян розповідає, що у розвинених країнах бізнесу надають податкові пільги, створюють комфортні умови, а в Україна бізнес стає непотрібним. Він зазначає, що якщо ситуація не зміниться, ще більше підприємців мігруватимуть закордон і коли український бізнес там укоріниться, повернути його буде вже неможливо.

Великі агрохолдинги, сільгосппідприємства та маленькі фермерські господарства продовжують інвестувати у розвиток аграрного бізнесу. Таким чином вони не лише тримаються самі, але й тримають економіку України.