Туреччина у 2024/25 МР імпортує 6,5 млн т пшениці, що на 31% нижче результату попереднього сезону, тоді як імпорт кукурудзи скоротиться до 2,1 млн т.
Про це повідомляє S&P Global Platts із посиланням на прогноз USDA.
Очікуване зменшення обсягів закупівель вказаних зернових Туреччиною у 2024/25 МР зумовлено новою стратегією Міністерства сільського та лісового господарства країни щодо підтримки місцевих фермерів.
Зокрема, з 21 червня по 15 жовтня уряд призупинив імпорт пшениці, після чого до 31 грудня запроваджена система квот, яка дозволяє покупцям купувати від 85% до 100% пшениці із запасів Турецької зернової ради (TMO). Більшість трейдерів очікують, що Туреччина повернеться на світовий ринок наступного року, якщо обмеження будуть послаблені. Наразі на митних складах Туреччини зберігається 0,65-1 млн т пшениці. Внутрішній попит оцінюється в 550 тис. т.
Щодо кукурудзи, від початку 2024 року (січень – вересень) Туреччина імпортувала 3,2 млн т кукурудзи порівняно з 1,9 млн т у відповідний період 2023 року, з яких 1,6 млн т — з України. Виробництво кукурудзи в Туреччині у 2024 році оцінюється в 7 млн т (-1,4 млн т за рік), внутрішнє споживання прогнозується на рівні 8,4 млн т. Уряд з 10 жовтня по 31 грудня знизив імпортне мито на закупівлі до 1 млн кукурудзи зі 130% до 5%. Нижче імпортне мито стимулювало попит, однак, оскільки новий урожай очікується на ринку в листопаді, внутрішні ціни знизились, що змусило експортерів зменшити свої пропозиції. Після сплеску інтересу експортні ціни на турецькому ринку знизилися, щоб залишатися конкурентоспроможними з внутрішніми цінами.
Очікується, що уряд розгляне можливість продовження нижчих імпортних тарифів на початок 2025 року, зважаючи на постійний попит на кукурудзу в країні.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Туреччина почала реалізацію нових заходів для забезпечення безпеки судноплавства у Чорному морі на тлі атак на торговельні судна.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 14 серпня складає 3,1 млн т, що на 10% більше за показник минулого сезону.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Зупинка експорту через морські порти може вилитись для агропромислового сектору України в десятки мільярдів недоотриманого виторгу.

Молдовські фермери обурились, що уряд не радився з ними щодо знижки на залізничні вантажні перевезення для українських вантажів, і бачать у цьому приховані ризики для себе.

Уряд Молдови не планує запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна, попри вимоги частини місцевих аграріїв. Наразі немає підстав для таких кроків, оскільки цього сезону українське зерно фактично не надходило на молдовський ринок.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Після запуску ЗВТ між Україною та Туреччиною першою великою подією для бізнесу стане AgroFoodSummit 2026, який 24–25 вересня відбудеться у Мерсіні — стратегічному середземноморському порту, що є одним із головних логістичних хабів для міжнародної торгівлі агропродукцією.

Туреччина з 29 липня дозволила експорт борошномельної пшениці, скасувавши заборону, що діяла з березня 2025 року.