Туреччина у 2024/25 МР імпортує 6,5 млн т пшениці, що на 31% нижче результату попереднього сезону, тоді як імпорт кукурудзи скоротиться до 2,1 млн т.
Про це повідомляє S&P Global Platts із посиланням на прогноз USDA.
Очікуване зменшення обсягів закупівель вказаних зернових Туреччиною у 2024/25 МР зумовлено новою стратегією Міністерства сільського та лісового господарства країни щодо підтримки місцевих фермерів.
Зокрема, з 21 червня по 15 жовтня уряд призупинив імпорт пшениці, після чого до 31 грудня запроваджена система квот, яка дозволяє покупцям купувати від 85% до 100% пшениці із запасів Турецької зернової ради (TMO). Більшість трейдерів очікують, що Туреччина повернеться на світовий ринок наступного року, якщо обмеження будуть послаблені. Наразі на митних складах Туреччини зберігається 0,65-1 млн т пшениці. Внутрішній попит оцінюється в 550 тис. т.
Щодо кукурудзи, від початку 2024 року (січень – вересень) Туреччина імпортувала 3,2 млн т кукурудзи порівняно з 1,9 млн т у відповідний період 2023 року, з яких 1,6 млн т — з України. Виробництво кукурудзи в Туреччині у 2024 році оцінюється в 7 млн т (-1,4 млн т за рік), внутрішнє споживання прогнозується на рівні 8,4 млн т. Уряд з 10 жовтня по 31 грудня знизив імпортне мито на закупівлі до 1 млн кукурудзи зі 130% до 5%. Нижче імпортне мито стимулювало попит, однак, оскільки новий урожай очікується на ринку в листопаді, внутрішні ціни знизились, що змусило експортерів зменшити свої пропозиції. Після сплеску інтересу експортні ціни на турецькому ринку знизилися, щоб залишатися конкурентоспроможними з внутрішніми цінами.
Очікується, що уряд розгляне можливість продовження нижчих імпортних тарифів на початок 2025 року, зважаючи на постійний попит на кукурудзу в країні.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

НАТО направить до Чорного моря додаткові морські патрульні літаки, радарні системи та безпілотники.

Ситуація на фрахтовому ринку Чорного моря та Дунаю залишається складною та напруженою, оскільки нові атаки на торгові судна та часта зупинка навігації Сулінським каналом ускладнюють планування нових рейсів.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 19 жовтня складає майже 6 млн т, що на 2,3 млн т, або 28% менше за показник минулого сезону.

Україна у першій половині жовтня 2026 року оформила на експорт 557,6 тис. т пшениці.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

Латвія наразі не може встановити підвищення плати за користування залізничною інфраструктурою на 300% для транзиту російського зерна або повністю його заборонити.

Аналітики Міністерства сільського господарства США (USDA) зменшили прогноз світової торгівлі пшеницею, хоча для України оцінка не змінилась.

Український ринок пшениці входить у 2026/27 МР із незвичним поєднанням сильного виробництва та слабшої експортної спроможності.