Світові ціни на пшеницю та кукурудзу у I кварталі 2024 року опустилися до 3-річного мінімуму і продовжили падіння у квітні.
Про це свідчать дані Світового банку (СБ), пише GrainTrade.
Як зазначається, на ринок зерна тиснуть значні обсяги пропозицій з США та рф, а також активний експорт з основних країн-виробників. Але вже наступного сезону значне виробництво буде компенсоване збільшенням споживання.
У I кварталі 2024 року світові ціни на кукурудзу та пшеницю знизилися порівняно з попереднім кварталом на 11% та 4%, а порівняно з I кварталом 2023 року — на 30% та 25% відповідно. За даними ФАО, у березні ціни на американську кукурудзу знизилися порівняно з березнем 2023 року на 33% — до 190,6 $/т, на пшеницю — на 25%, до 274,3 $/т.
У квітні ціни продовжили опускатися на тлі збільшення пропозиції та експорту зернових. Значні урожаї у США, ЄС та рф посилили конкуренцію на світовому ринку.
Так, рф поточного сезону планує експортувати 70 млн т зерна, зокрема 50 млн т пшениці. Експерти IGC оцінюють експорт зерна з рф у 63,3 млн т, а з ЄС — у 47,9 млн т, що відповідає планам Євросоюзу. Для активізації експорту продавці готові опускати ціни, але це не збільшує попит. Так, на тлі значних запасів Китай — основний імпортер пшениці — скоротив її закупівлі у другій половині сезону.
Експерти СБ вважають, що на світові ціни тиснуть високі темпи українського експорту, якому не завадило припинення «зернової угоди» та запровадження обмежень східними країнами ЄС. Але зазначають, що через незначні обсяги постачань Україна впливає на світовий ринок значно менше, ніж США, де виробництво кукурудзи, за оцінками USDA, цьогоріч на 12% перевищить торішній показник та сягне 389,7 млн т завдяки збільшенню площ сівби та значному покращенню урожайності.
Водночас фахівці допускають локальне підвищення цін на зерно в Європі на тлі заборони окремих країн на постачання з України та намірів ЄС запровадити мито на імпорт зерна з рф. Нагадаємо, що Україна та рф є найбільшими постачальниками зерна в ЄС.
Експерти СБ вважають, що наступного сезону світове виробництво зернових залишиться на високому рівні, у чому їх підтримують аналітики ФАО. Водночас усі вони очікують посилення попиту на зерно, зокрема з боку Аргентини, Мексики, Єгипту та Китаю, що виправить баланс на ринку.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Аграрні підприємства Дніпропетровської області зазнають значних фінансових втрат попри високі показники врожайності та лідерство регіону за обсягами збору зернових.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

Зупинка морського експорту ріпаку з України та затримка постачань від місцевих фермерів знову посилили попит на ріпак з боку європейських переробників.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.

Світовоий банк (СБ) прогнозує, що цьогоріч світові ціни на сировинні товари зростуть до найвищого рівня з 2022 року, оскільки війна в Ірані порушила постачання ключових ресурсів — нафти та металів.

Зростання економіки України у 2026 році сповільниться до 1,2% з 1,8% минулого року.

Війна на Близькому Сході спричинила різке зростання цін на нафту, газ та добрива, яке разом із транспорними проблемами неминуче призведе до подорожчання продуктів харчування та зростання продовольчої небезпеки.

Загальна вартість реконструкції та відновлення України після повномасштабного вторгнення станом на 31 грудня 2025 року становить близько $588 млрд.