Уряд Казахстану вирішив переглянути структуру посівних площ у частині зменшення обсягів пшениці та збільшення олійних та інших високомаржинальних культур.
Про це пише inbusiness.kz.
Зазначається, що про важливість переходу на більш рентабельні напрями в країні говорять не перший рік. Раніше навіть самі представники зернового комплексу країни натякали, що готові до такого кроку. Прибутковість пшениці останніми роками падає, тому й потрібно шукати культури, затребувані як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, наголошували представники сфери, але доповнювали, що для безболісного переходу потрібна системна держпідтримка на початковому етапі.
Тим часом площі під олійними справді в країні зросли. Зокрема, 2016 року посіви олійних культур у Казахстані становили 2 млн га. Через 6 років, у 2022-му, їхні площі вже досягли 3 млн га. Спочатку основний упор у диверсифікації йшов на соняшник і льон, що становили основу всіх площ.
«Однак диверсифікація сповільнилася. У 2024 році загальна посівна площа, згідно з офіційними даними, становила 23,3 млн га, з яких під пшеницю було відведено 13,1 млн га, а під олійні — 2,9 млн га. І це, між іншим, на 135,5 тис. га більше, ніж 2023 року», — пише видання.
Згідно з інформацією бюро національної статистики, 2004 року площі олійних культур у Казахстані становили лише 665 га. До 1 млн га вони підтягнулися 2009-го, а вже далі було стабільне зростання: 1,7 млн га 2010-го, 1,9 млн га — 2013-го, 2,3 млн га — 2014 року. У 2015-2016 роках площі трохи скоротилися, а в 2017-му знову почався невеликий, але стабільний підйом.
Якщо 2004 року казахстанські аграрії сіяли лише 457 тис. га соняшнику, то до 2023-го площі під ним зросли до 1,1 млн га і 1,2 млн га — 2024 року.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Ключовими питаннями для переробників олійних є ефективна логістика та пошук сегментів із вищою маржинальністю. Практичними кейсами та своїми оцінками перспектив функціонування логістики олійного ринку та виробництва преміальної органічної продукції в межах конференції Fat & Oil Industry 2026 поділяться представники компанії UKROLIYA.

На Кіровоградщині аграрії продовжують збирати кукурудзу та соняшник. Водночас озимими пшеницею та ячменем уже засіяли 280,2 тис. га із запланованих 443,3 тис. га.

Компанія «Енселко» завершила збирання соняшнику, намолотивши понад 72 тис. т із середньою врожайністю 37 ц/га. Посівна озимої пшениці триває — наразі засіяно 91% запланованих площ.

У Казахстані наявні потужності з переробки олійних складають 5,4 млн т, водночас продовжують вводитися в роботу нові заводи та розширюються наявні виробництва. До 2029 року потужності з переробки олійних складуть приблизно 9 млн т.

Аналітики Міністерства сільського господарства США (USDA) зменшили прогноз світової торгівлі пшеницею, хоча для України оцінка не змінилась.

Два роки поспіль аграрії Казахстану зменшують у сівозміні площі під зерновими культурами і переходять на олійні, які є більш маржинальними. За останні 5 років частка олійних збільшилася з 14 до 22%.

Казахстан у 2026/27 маркетинговому році може стати найбільшим виробником олійного льону у світі. Водночас підвищення мит ЄС на російський льон змінює структуру європейського імпорту на користь Казахстану та інших постачальників.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Український ринок пшениці входить у 2026/27 МР із незвичним поєднанням сильного виробництва та слабшої експортної спроможності.

Європейська Бізнес Асоціація закликала уряд України посилити дипломатичну роботу з країнами Балтії та інституціями ЄС, щоб не допустити збільшення експорту російської агропродукції через порти Балтійського моря.