Уряд Казахстану вирішив переглянути структуру посівних площ у частині зменшення обсягів пшениці та збільшення олійних та інших високомаржинальних культур.
Про це пише inbusiness.kz.
Зазначається, що про важливість переходу на більш рентабельні напрями в країні говорять не перший рік. Раніше навіть самі представники зернового комплексу країни натякали, що готові до такого кроку. Прибутковість пшениці останніми роками падає, тому й потрібно шукати культури, затребувані як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, наголошували представники сфери, але доповнювали, що для безболісного переходу потрібна системна держпідтримка на початковому етапі.
Тим часом площі під олійними справді в країні зросли. Зокрема, 2016 року посіви олійних культур у Казахстані становили 2 млн га. Через 6 років, у 2022-му, їхні площі вже досягли 3 млн га. Спочатку основний упор у диверсифікації йшов на соняшник і льон, що становили основу всіх площ.
«Однак диверсифікація сповільнилася. У 2024 році загальна посівна площа, згідно з офіційними даними, становила 23,3 млн га, з яких під пшеницю було відведено 13,1 млн га, а під олійні — 2,9 млн га. І це, між іншим, на 135,5 тис. га більше, ніж 2023 року», — пише видання.
Згідно з інформацією бюро національної статистики, 2004 року площі олійних культур у Казахстані становили лише 665 га. До 1 млн га вони підтягнулися 2009-го, а вже далі було стабільне зростання: 1,7 млн га 2010-го, 1,9 млн га — 2013-го, 2,3 млн га — 2014 року. У 2015-2016 роках площі трохи скоротилися, а в 2017-му знову почався невеликий, але стабільний підйом.
Якщо 2004 року казахстанські аграрії сіяли лише 457 тис. га соняшнику, то до 2023-го площі під ним зросли до 1,1 млн га і 1,2 млн га — 2024 року.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.
У технології вирощування соняшнику немає другорядного етапу. Однак саме наприкінці сезону ціна помилки стає максимальною: рослина вже сформувала врожай, у поле вкладено насіння, добрива, захист, проведено десятки операцій, а результат залежить від кількох днів, правильного визначення стиглості та якості десикації.

Більшість олійно-екстракційних заводів (ОЕЗ) в Україні минулого тижня стали озвучувати ціни лише на новий урожай соняшнику, при цьому діапазон ще коригувався, складаючи близько 19000-23000 грн/т.

Схили, балки, дефіцит вологи — звичні умови господарювання для фермерів центральних регіонів України. У таких реаліях вдало підібрана техніка визначає продуктивність і якість кожної виконаної технологічної операції.

Загальний потенціал виробництва олійних культур в Україні у 2026/27 МР залишається значно вищим за минулорічний завдяки очікуваному відновленню врожайності попри коригування площ.

Міністерство сільського господарства США (USDA) покращило прогноз виробництва олійних культур у 2026/27 МР.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Потрібно захистити український ринок, почати розслідування проти казахстансько-російської гречки, заборонити в’їзд цієї гречки до України, оскільки саме вона дестабілізує ринок.

Олійножирова галузь Казахстану забезпечила вихід на 8-ме місце у світовому рейтингу експортерів соняшникової олії.